Філія "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ступенів-ЗДО" : Документація

Статут

Підлісецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Мостиської міської ради

Львівської області

Звіт директора закладу Пемпуся І.В. за 2016-2017 н.р.

Презентація

Навчальний план

Територія обслуговування Підлісецького ЗЗСО І-ІІ ступенів

У Підлісецькому ЗЗСО І-ІІ ступенів навчаються учні таких сіл : Чижевичі , Вишенька ,Підліски.

Матеріально - технічна база

Підлісецького ЗЗСО І-ІІ ст.

В нашому закладі освіти є :

9 навчальних класів
клас інформатики, який підключений до мережі Інтернет
майстерня
кімната для занять фізкультурою
кухня
їдальня
приміщення для дошкільного закладу освіти
внутрішня вбиральня
школа газифікована, є модульна котельня
два спортивних майданчики

Кабінет географії

Кабінет інформатики

Відвідування бібліотеки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст."

__________ П.П.Пшоняк

26.08.2020р.

Освітня програма

філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО"

ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст."

на 2020/2021 навчальний рік

Схвалено

педагогічною радою

ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст."

протокол №1 від 26.08.2020р.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Людина здобуває освіту, щоб жити щасливо та бути успішною. Загальна

освіта – це основа особистої культури людини, яка визначає її індивідуальність та забезпечує особистісний розвиток. Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нової української школи». Згідно з чинним законодавством «метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст." забезпечує набуття дитиною освіти за освітніми програмами початкової та базової середньої освіти, досягнення нею визначених стандартами освіти результатів навчання. Освітній процес у нашій школі організований так, щоб забезпечити формування в учня передбачених стандартами ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності. Набути ключових компетентностей учні можуть, беручи безпосередню участь в освітньому процесі на денній формі навчання.

Педагогічний колектив школи прагне створити умови для розвитку кожної

дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити

науково-теоретичну, практичну, допрофесійну та загальнокультурну підготовку

учнів. Для цього необхідний постійний розвиток школи, поповнення її матеріально-технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, а, головне, єднання та духове зростання учнів, батьків і педагогів як спільноти, яка творить сприятливий соціально-культурний простір.

Мета освітньої програми:

- визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

- спрямування спільної роботи колективу школи та громадськості;

- проектування процесу оновлення діяльності школи.

Освітня програма школи ґрунтується на ключових ідеях української педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи взаємовідносин учасників освітнього процесу у єдності з матеріальною основою цих відносин, програма містить бачення та місію школи, загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації тут навчально-виховного процесу, пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії результативності обраної стратегії.

Ми цінуємо кожного учня/ученицю школи, дбаючи про:

♦ формування його/її життєвих компетентностей;

♦ фізичний, особистісний та інтелектуальний розвиток;

♦ здатність вільно спілкуватися державною та найпоширенішими іноземними

мовами;

♦ шанс працювати у майбутньому у сфері бізнесу, дипломатії, військовій

сфері, науці, освіті;

♦ уміння самостійно вчитися та співпрацювати для досягнення особистих і

суспільно значимих цілей.

Ми цінуємо батьків учнів, дбаючи про:

♦ розвиток їхньої компетентності виховника сина/доньки;

♦ повну поінформованість щодо успіхів своєї дитини та стану школи;

♦ якнайширші можливості кожному долучитися до шкільного виховання,

життя шкільної спільноти;

♦ прозорість усіх сторін діяльності навчального закладу та прийнятих

адміністрацією рішень.

Цінуємо педагогічних працівників та технічний персонал Школи, дбаючи

про:

♦ соціальний престиж та розвиток професійної компетентності кожного;

♦ повну поінформованість щодо стану школи, планів та результатів її

розвитку;

♦ можливості участі у формуванні політики школи та оцінюванні

персонального внеску кожного у розвиток навчального закладу;

♦ взаємодію та взаємопідтримку у освітньому процесі, ефективність спільно

прийнятих управлінських рішень.

Освітню програму філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст." розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року No 988-р), Державного стандарту початкової освіти (2018) для 1-2 класів, типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019р. No 1272); Державного стандарту початкової освіти (2018) для 3 класів, типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019р. No 1273); Державного стандарту початкової загальної освіти (2011) для 4 класів, типових освітніх програм (наказ

МОН від 20.04.2018р. No 407); постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року No 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», наказу Міністерства охорони

здоров’я України від 20.02.2013 No 144, зареєстрованого у Міністерстві юстиції

України 14 березня 2013 р. No 410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року No 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. No 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року No1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 No 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма Філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст." окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних

компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних

можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати

навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

• перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за

змістовими лініями;

• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей,

предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної

послідовності їхнього вивчення;

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Освітня програма передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності

дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток

позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної

діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей

Цілі та задачі освітнього процесу навчального закладу

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх

програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем школи в освітньому просторі об'єднаної територіальної громади, району. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової,

основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього

стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для

усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,

психічне та соціальне здоров'я учнів;

6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та

якісного проходження курсів перепідготовки;

7. Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8. Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Призначення школи та засіб її реалізації

Призначення школи полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку,

виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових

компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в

учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та

громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

-початкова освіта тривалістю чотири роки;

-базова середня освіта тривалістю п’ять років;

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

1.Загальний обсяг навчального навантаження для учнів1-4 класів:

- 1 класу – 22 години на тиждень (770 годин/навч.рік);

- 2 класу – 25 годин на тиждень (875 годин/навч. рік);

3-4 класів – 1820 годин/навч. рік:

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає:

- для 5 класу –945/ 980 годин/навч. рік,

- для 7- класу – 1085 годин/навчальний рік;

- для 8- класу – 1102,5 годин/навчальний рік,

- для 9- класу – 1155 годин/навчальний рік.

2. Навчальний план та його обґрунтування

Навчальний план складено:

Для 1-2 класів – за Типовими освітніми програмами, розробленими під керівництвом Р.Б.Шиян; Нова українська школа, затверджені наказом МОН

України від 21.03.2018р. № 268.

Для 3 класу – за Типовими освітніми програмами, розробленими під керівництвом Р.Б.Шиян; Нова українська школа, затверджені наказом МОН

України від 08.10.2019р. № 1273.

Для 4 класу – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки

України від 20.04.2018 № 407, таблиця 1.

Для 5-9 класів - за Типовими освітніми програмами закладів загальної

середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки

України від 20.04.2018 No 405, таблиця 1.

3. Порядок вивчення окремих предметів

Робочий навчальний план закладу включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової,

введення курсів за вибором та факультативів, а саме за рахунок додаткового часу з варіативної складової введено курс за вибором «Основи християнської етики» (1 година в тиждень у 1-7-х класах; 0,5 годин у 8-9-х класах).

Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного

комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України

«Про освіту»). Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів.

Освітню програму для 1-3-х класів укладено за такими освітніми галузями:

·        мовно-літературна – включає українську мову та літературу, іноземну

мову (англійська);

·        математична – спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

·        природнича – має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;

·        технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

·        інформативна – формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

·        соціальна і здоров’язбережувальна – формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших; громадянська та історична – формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

·        мистецька – формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини, реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»;

·        фізкультурна – формування мотивації до занять фізичною культурою і

спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення

життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь реалізується через предмети: українська мова, українська література, іноземна мова (англійська). Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – «Я досліджую світ». Навчальний план для 1-3-х класів міститься у додатку 1.

Для 4 класу освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мова і література

Математика

Природознавство

Суспільствознавство

Мистецтво

Технології

Здоров’я і фізична культура

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної,

так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з

відповідних бюджетів. Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова». Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами

«Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Навчальний план для 4 класу міститься у додатку 2.

Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію закладом

єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових

результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної

загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1,8) з навчанням українською мовою та вивченням двох іноземних мов.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня

освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за

роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування.

Навчальний план для 5-9-х класів у додатку 3.

РОЗДІЛ ІІІ. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

(КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати

українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях (у 8-х класах введено

додатково по 1 годині для вивчення української мови);

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних

комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному

житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,

спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та

ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові

ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і

навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін

у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь,

ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу

здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе

частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства (введено у 7-А класі курс за вибором «Уроки з охорони довкілля);

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування

основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях (у 10-х класах вибірково-обов’язковий предмет «Інформатика»);

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,

усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом

розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень (введено у 4-х класах курс за вибором «Фінансова

грамотність», у 5 класах «Родинні фінанси», у 6 класах «Фінансово-грамотний

споживач»).

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та

громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Опис «моделі» випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для

сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сферікомпетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом

саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

 випускник школи добре проінформована особистість;

 прагне до самоосвіти та вдосконалення;

 готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади,

держави ;

 є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

 свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

 мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені

стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний,

самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними якостями івміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

РОЗДІЛ ІV. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ

ЗДОБУТТЯ ВІДПОВІДНОГО РІВНЯ НАВЧАННЯ

Відповідно до статті 18 «Зарахування дітей до першого класу початкової

школи здійснюється на безконкурсній основі». Дітям, які вступають до першого класу школи, що обслуговує мікрорайон(села Вишенька, Підліски, Чижевичі), де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють,

надають такі документи:

– заява на ім’я директора опорного закладу;

– копія свідоцтва про народження дитини;

– медична картка встановленого зразка.

До першого класу зараховуються діти, як правило, з шести років, які досягли шкільної зрілості. Учням, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу, надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання, затвердженого Міністерством освіти і науки України. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття

базової середньої освіти за інших умов.

РОЗДІЛ V. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА

ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили

пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або

оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок. Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проведяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями. Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу.

Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, проекти, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності: викладання навчальних паредметів у школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями, з яких:

• Вища – 1

• Перша – 7

• Друга – 2

• Спеціаліст - 2

• Старший учитель – 1.

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – за кожним класом

закріплено окремий кабінет, для проведення уроків інформатики учні можуть

використовувати можливості кабінету;

- якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)

проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному

журналі, крім того заступником директора здійснюється загальношкільний

моніторинг.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає адміністрація школи, зокрема за:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізацію соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

Додаток 1

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

ФІЛІЇ "ПІДЛІСЕЦЬКИЙ ЗЗСО І-ІІ СТ.- ЗДО"

ОЗ "МОСТИСЬКИЙ ЗЗСО № 2 І-ІІІ СТ. "

НА 2020-2021 н. р.ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ (НУШ-2)

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Українська мова

5

5

7

Іноземна мова

2

3

2

Математика

3

              3           1

4

Я досліджую світ

7

7

-

Мистецтво

2

2

Фізична культура

3

3

Я у світі

-

-

-

1

Природознавство

-

-

-

2

Трудове навчання

-

-

-

1

Інформатика

-

-

1

1

Основи здоров'я

-

-

-

1

Разом

17

25

24

Варіативна складова

Християнська етика

1

1

До оплати

17

26

25

Директор ОЗ                            П.П.Пшоняк

Додаток 1

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 І-ІІІ ст." на 2020 — 2021 н.р.

ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

Перша іноземна мова

3

2

2

2

Друга іноземна мова

2

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

2

Математика

Математика

4

-

-

-

Алгебра

-

2

2

2

Геометрія

-

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

Правознавство

-

-

-

1

Природо-знавство

Біологія

-

2

2

2

Природознавство

2

-

-

-

Географія

-

2

2

1,5

Фізика

-

2

2

3

Хімія

-

1,5

2

2

Мистецтво

Музичне мистецтво

            1

-

-

Образотворче мистецтво

            1

-

-

Мистецтво

-

-

             1

Здоров'я і фізична культура

Фізична культура

            3

              3

Основи здоров'я

1

1

1

1

Технології

Трудове навчання

     1     1

              1

Інформатика

1

1

2

2

Разом

28,5

26

32,5

29

Варіативна частина

1.

Християнська етика

1

1

0,5

0,5

Всього

29,5

27

33

29,5

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

26,5

29

30

31,5

Директор ОЗ                             П.П.Пшоняк

„ЗАТВЕРДЖЕНО”
на засіданні педагогічної ради
ОЗ "Мостиський ЗЗСО № 2 І-ІІІ ст."
Протокол № 1 від 26.08.2020 р.

РЕГЛАМЕНТ   РОБОТИ
Філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО"
ОЗ "Мостиський ЗЗСО № 2 І-ІІІ ст."
з 1 вересня 2020 року в умовах пандемії

1. Нормативно-правова база

Постанова №641 від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.
Постанова №50 від 22.08.2020 Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

2. Керівник закладу освіти
·        видає наказ про підготовку до відновлення роботи закладу освіти в умовах карантину, яким призначає відповідальних осіб за виконання усіх заходів, передбачених цим Регламентом та розподіляє обов’язки між ними;
·        призначає особу, відповідальну за встановлення системи екстреної комунікації з поліклініками, і медичними центрами діагностичного обстеження у випадку виявлення осіб із симптомами вірусного захворювання та забезпечення порядку відсторонення їх від занять або роботи;
·        проводить навчання для всіх працівників закладу з метою освоєння та володіння усіма необхідними навиками по запобіганню розповсюдженню інфекції та визначає конкретні обов’язки та вимоги до роботи кожного;
·        визначає коло працівників, які першими повертаються до закладу освіти та розпочинають підготовчу роботу по відновленню освітнього процесу;
·        подає заявку на миючі, дезінфікуючі засоби, спецодяг, господарський інвентар, захисні маски, рукавички, засоби особистої гігієни тощо;
·        Перевіряє стан готовності приміщень: медичних кабінетів, туалетних кімнат, харчоблоків, виробничих майстерень, спортивних залів тощо;
·        на підставі аналізу та висновків медичної сестри поетапно формує списки вихованців/учнів, які можуть відвідувати заклад;
·        визначає та залучає до роботи педагогічних працівників, які за станом здоров’я можуть працювати з дітьми;
·        організовує систему щоденного контролю за станом здоров’я усіх працівників та вихованців/учнів/;
·        запускає систему щоденної батьківської перевірки стану здоров’я дитини з обов’язковим повідомленням вихователя/класного керівника за два тижні до встановленого нормативним документом початку (відновлення) освітнього процесу;
·        формує списки дітей/працівників закладу, що належать до групи ризику, для запровадження щоденного моніторингу стану здоров’я зазначеної категорії осіб;
·        призначає відповідальних та затверджує графіки проведення інструктажів про дотримання особистої гігієни під час виконання посадових обов’язків, особливу увагу приділяючи працівникам та дітям групи ризику,
·        забезпечує щоденний моніторинг стану здоров’я осіб з хронічними захворюваннями (діабет, гіпертонічна хвороба, астма тощо)
3. Загальні дії щодо організації навчання та протиепідемічних заходів у Філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" під час карантину в зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVlD-19)
З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) заклад здійснюватиме свою діяльність з урахуванням тимчасових рекомендацій, спрямованих на запобігання ускладнення епідеміологічної ситуації внаслідок поширення коронавірусної хвороби .

Відповідно до рекомендацій:

ü обов’язковий температурний скринінг на вході у школу та недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції;
ü до роботи не допускатипрацівників закладу з температурою понад 37,2°C;
ü забезпечити працівників засобами індивідуального захисту: одна маска на 3 години;
ü провести інструктаж серед працівників та учнів щодо застосування засобів індивідуального захисту та їх утилізації;
ü розробити маршрути та графік допуску учнів до школи, щоб уникнути скупчень людей;
ü забезпечити дотримання соціальної дистанції між учасниками освітнього процесу шляхом нанесення розміток на території школи та дотримання дистанції 1,5м між учнями під час уроку.
ü мінімізувати скупчення учнів в коридорах школи під час перерв;
ü організувати при вході у шкільнікоридори та всіприміщенямісця для обробки рук антисептичнимизасобами, позначившиїхяскравимвказівником про правила та необхідністьдезінфекції рук;
ü до школи не допускати батьків, окрім як для супроводу учнів з інвалідністю;
ü вчителям перед заняттями опитувати учнів щодо самопочуття та ознак респіраторних захворювань;
ü якщо в учня / учениці виявили симптоми захворювання за відсутності батьків, його / її тимчасово ізолювати в спеціально відведеному приміщенні та проінформувати про це батьків;
ü пересуватися та заходити в приміщення школи потрібно в масці, під час занять маску можна не використовувати;
ü мінімізувати переміщення учнів закладом – проводити всі заняття учнів одного класу в одному кабінеті;
ü за необхідності, скласти розклад так, щоби заняття в різних класах починалися та закінчувались у різний час;
ü забезпечити можливість проведення занять на свіжому повітрі;
ü при організації харчування забезпечити умови для дотримання працівниками та здобувачами освіти правил особистої гігієни (рукомийники, мило piдке, пanepoвi рушники, антисептичні засоби для обробки рук, тощо) із дотриманням дистанції та мінімальною кількістю дітей за столом.
ü туалетизабезпечити антисептиками, рідкиммилом та паперовими рушниками (або електоросушарками для рук). Забороняється використовувати багаторазовірушники;
ü провітрювати класи після кожного заняття протягом 10 хвилин;
ü здійснювати вологе прибирання протягом робочого дня;
ü обмежити проведення масових заходів, нарад, зборів, окрім заходів, необхідних для забезпечення функціонування закладу освіти ;
ü розмістити на території закладу контейнери для використаних засобів індивідуального захисту з написом “ВИКОРИСТАНІ МАСКИ ТА РУКАВИЧКИ”;
ü розмістити інформацію у вигляді плакатів, банерів про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.

4. План дій Філії "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО" в залежності від встановленого рівня епідемічної небезпеки:

“ Червоний” – школа працює дистанційно на єдиній платформі Classroom, педради, наради - у Zoom.
“Помаранчевий”– формат роботи змішаний. Частина уроків проводитиметьсядистанційно у Classroom, частина - очно із дотриманням усіх рекомендацій МОН та МОЗ та згідно вищевикладених вимог. Розроблено графік перерв для мінімізації скупчення здобувачів освіти.
1 клас: з 9.00 год (уроки по 35хв.)
2 -4 класи: з 9.00 (уроки по 40 хв.)
5-9 класи: з 9.00 (уроки по 45 хв.)
Кожен працівник здійснюватиме особистий температурний скринінг і фіксуватиме результат у журналі термометрії. Термометрія учнів здійснюватиметься батьками, педагогічні працівники перед початком занять будуть проводити опитування учнів з приводу їхнього самопочуття. У разі виявлення ознакгострої респіраторної хвороби будуть повідомлятися батьки та медичний працівник.
Оскільки навчання відбувається у приміщеннях, вхід до яких здійснюється із двох окремих коридорів, то скупчення учнів мінімалізується. За сприятливих погодніх умов окремі уроки проводитимемо на відкритому повітрі. Особи із групи ризику працюватимуть дистанційно. Дистанційна форма навчання для молодшої школи не застосовуватиметься.
    При кожному вході у приміщення закладу освіти відведені місця для обробки рук антисептичними засобами. У кожному класі створений куточок гігієни. Уроки інформатики проводитимуться у рукавичках. Біля санвузла облаштоване місце, де забезпечено наявність рідкого мила, антисептичних засобів та паперових рушників. На території школи та у приміщенні закладу проведено розмітку із вказівниками напрямків руху та дотриманням дистанції 1,5 м. Після кожного заняття відбуватиметься провітрювання класної кімнати, після закінчення занять обслуговуючий персонал проводитиме очищення і дезінфекцію поверхонь, дверних ручок, столів, місць для сидіння, перил.
Вхід у приміщення школи для батьків – заборонений, спілкування здійснюватиметься переважно дистанційно. Батьківські збори можуть проводитися тільки для окремих класів на відкритому повітрі із дотриманням дистанції та всіх інших рекомендацій.
   Обов’язкове дотримання питного режиму, батьки дають дітям воду в пляшечках з дому.
   У класних кімнатах та у коридорах розміщено банери з інформацією про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю, а також контейнери з кришками для використаних масок із відміткою «ВИКОРИСТАНІ МАСКИ».
   З УРАХУВАННЯМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ згідно рекомендацій МОН та рішення педагогічної ради може бути змінено структуру навчального року.
“ Жовтий” - навчання проводиться в штатному режимі із забезпеченням соціального дистанціювання, уникнення великих скупчень людей, скасуванні масових заходів та екскурсій, спортивних змагань , застосуванні комбінованих видів навчання.
“ Зелений” – навчальний процес відбуватиметься у звичному режимі, але із врахуванням карантинних обмежень та дотриманням усіх необхідних правил гігієни.
5. Дії завідувача філії
у разі виявлення у здобувача освіти
ознак гострого респіраторного захворювання

1. У разі виявлення у здобувача освіти ознак гострого респіраторного захворювання, до приїзду батьків або інших законних представників дитини, здобувачі освіти знаходяться в масках постійно до вирішення питання щодо направлення їх додому чи до закладу охорони здоров’я.
2. До прийняття відповідного рішення необхідно направити здобувача освіти до спеціально відведеного приміщення ЗЗСО в супроводі працівника закладу освіти (ним може бути
класний керівник або інший працівник закладу (далі - уповноважена особа), визначений керівником закладу або його заступником) та невідкладно поінформувати батьків (інших законних представників). Переконайтеся в тому, що батьки здобувача освіти знають, як зв’язатися з уповноваженою особою. Ця особа має бути забезпечена стандартними засобами захисту, а також повинна дотримуватися заходів безпеки при догляді за особами з підозрою на СОVID-19: носити маску і дотримуватися необхідної дистанції. У разі, якщо дитина налякана і болісно переживає власний стан, уповноважена особа має заспокоїти дитину і залишатися з нею в окремому приміщенні, що добре провітрюється, не знімати маску і дотримуватися дистанції.
3. Медичний працівник або уповноважена особа має надіслати екстрене повідомлення форми 058/о про підозру на інфекційне захворювання до лабораторного центру (відповідного його підрозділу).
4. Медичний працівник або уповноважена особа закладу реєструє випадок в журналі реєстрації форми 060/о.
5. Медичний працівник або уповноважена особа телефонує батькам та/або сімейному лікарю, викликає (за потреби) швидку допомогу, після прибуття батьків відправляє з ними дитину додому. За наявності показань для госпіталізації швидка медична допомога доставляє дитину до стаціонару.
6. Медичний працівник або уповноважена особа співпрацює з епідеміологами лабораторного центру в ході епідеміологічного розслідування і допомагає їм визначати коло контактних осіб: - разом знаходилися у шкільному транспорті; - які знаходилися разом в одному приміщенні (класі); - які контактували в побуті. 7. Ніхто з працівників ЗЗСО, у тому числі медичний працівник чи уповноважена особа, які опікуються підозрілим випадком або підтвердженим випадком СОVID-19, не має права розголошувати імені хворого або того, у кого підозрюють СОVID-19, задля збереження лікарської таємниці. Обов’язок закладу освіти — запобігати булінгу та стигматизації у зв’язку з СОVID-19.
6. Дії завідувача філії
у разі отримання позитивного тесту на SARS-СоV2
у здобувача освіти у разі отримання позитивного результату тестування
на SARS-СоV2 здобувача освіти
1) направити додому на самоізоляцію контактних осіб (клас, групу) (згідно з Додатком 2 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (СОVID-19)») на 14 днів.
2) забезпечити позачергове проведення дезінфекції та генеральне прибирання приміщення школи/класу, салону шкільного автобуса тощо;
3) для класу/групи, яка перебуває на самоізоляції, організувати освітній процес за допомогою технологій дистанційного навчання;
4) якщо захворювання на СОVID-19 підтвердилося і в контактних осіб, директор школи може прийняти рішення про організацію освітнього процесу за допомогою технологій дистанційного навчання для кількох класів або закладу освіти в залежності від наявності підтверджених випадків в одному чи кількох класах;
5) медичний працівник закладу або уповноважена особа має співпрацювати з епідеміологами лабораторного центру в ході епідеміологічного розслідування.

7. Якщо на СОVID-19 захворів учитель,
інший працівник ЗЗСО
Необхідні дії:
1) працівники ЗЗСО, які перебували у контакті з особами, в яких лабораторно підтверджено захворювання на СОVID-19, не виходять на роботу та невідкладно звертаються за медичною допомогою;
2) якщо температура, кашель, нежить у працівника школи з’явилися під час роботи, він має невідкладно залишити заклад освіти і звернутися до закладу охорони здоров’я за медичною допомогою; якщо ж у нього виникли такі небезпечні симптоми, як задишка, частий сухий кашель, біль у грудній клітці, температура, яку складно знизити, виражена блідість чи синюшність шкіри, повторне блювання, необхідно викликати екстрену допомогу, попередивши медиків, що є підозра на СОVID-19. У приміщенні, де знаходився хворий вчитель/працівник, слід провести поза графіком провітрювання та дезінфекцію поверхонь.

8. Інформування учасників освітнього процесу
про випадок СОVID-19 у ЗЗСО

Переконайтеся, що працівникам закладу освіти та батькам школярів відомо, що ніхто не має відвідувати школу, якщо у нього температура, кашель, нежить. Переконайтеся, що вони розуміють, що мають залишатися вдома, якщо контактували з хворим. Попросіть, у разі підозри, контакту чи хвороби на СОVID-19 вчителів/працівників школи і батьків учнів повідомляти про це вчителя/медичного працівника/адміністрацію. Нагадуйте працівникам школи та батькам учнів про особливу небезпеку СОVID-19 та необхідність дотримуватися дистанції, регулярно мити руки, уникати скупчення людей, провітрювати приміщення. Пояснюйте, як можна зменшити стрес: більше спілкуватися з рідними телефоном або онлайн, займатися улюбленими справами. Порадьте батькам, як зробити родинне помешкання безпечнішим для дорослих та дітей (регулярно дезінфікувати поверхні й провітрювати приміщення). Закликайте звертатися до лікаря/лікарки телефоном у разі появи небезпечних симптомів.

Директор школи: Пшоняк П.П.

Завідувач філії: Пемпусь І.В.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН-ГРАФІК

АТЕСТАЦІЇ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

НА 2020-2024 РОКИ

№ з/п	Прізвище, ініціали	Посада	Дата попереднього проходження підвищення кваліфікації	Дата і результати попередньої атестації	Навчальний рік
					2020		2021		2022		2023		2024
					К	А	К	А	К	А	К	А	К	А
1.	Пемпусь І.В.	Завідувач філії, вчитель математики,інформатики	2018р.-2019р (директор) 2018р. (матем.,інформатика)	Спеціаліст І категорії									+	+
2.	Світа Г.І.	Заступник завідувача філії, вчитель поч.класів	2018р.-2019р (заст.дир.) 2018р. (поч.класи)	Спеціаліст І категорії									+	+
3.	Маскаль Г.І	Вчителька математики, фізики	2018р.	Спеціаліст І категорії							+	+
4.	Голубко Е.Г.	Вчителька української мови та літератури	2018р.	Спеціаліст І категорії							+	+
5.	Тарньова О.Г.	Вчителька початкових класів	2017р.	Спеціаліст І категорії			+			+
6.	Тур Л.Г.	Вчителька початкових класів	2016р.	9т/р Педагогічне звання «Старший вчитель»	+			+
7.	Пристацька А.Г.	Вчителька англійської мови	2020р.	Спеціаліст ІІ категорії	+	+
8.	Пемпусь М.І	Вчителька географії, природознавства, основ христ.етики, вихователька ДНЗ	2016р.	Спеціаліст вищої категорії	+			+
9.	Пемпусь Д.В.	Вчитель історії, правознавства, фізичного виховання, трудового навчання	2017р.	Спеціаліст І категорії	+					+
10.	Мудрагеля О.Р.	Вчителька польської мови, української мови та літератури зарубіжної літератури.	2019р.	Спеціаліст ІІ категорії									+	+
11.	Поцілуйко О.М.	Вчителька інформатики, основ здоров’я (сумісник)	2020р.	Спеціаліст І категорії	+	+
12.	Щеп’як О.А.	Вчителька хімії,біології (сумісник)	н/а	Спеціаліст

Завідувач філії І.Пемпусь

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-2 класів НУШ.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі носить формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю та самооцінювання на основі наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Метою оцінювання учня в першому класі є:

формування впевненості в собі, в своїх можливостях;

відзначення будь-якого успіху;

акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

запобігання виробленню страху помилки;

виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів зі Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів зі зарубіжної літератури

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
	2	Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
	3	Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
Середній	4	Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.
	6	Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.
Достатній	7	Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
Високий	10	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.
	11	Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
	12	Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Грамотність
	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Припустимакількістьлексичних, граматичних істилістичних
Початковий	1	Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи	15-16 і більше	9-10
	2	Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення	13-14
	3	Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання	11-12
Середній	4	Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика	9-10	7-8
	5	За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим	7-8
	6	За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції	5-6
Достатній	7	Учень (учениця) самостійностворюєдостатньоповний, зв’язний, з елементамисамостійнихсуджень текст, вдалодобираєлексичнізасоби, але щемаєвдосконалювативміннячітковисвітлювати тему, послідовноїївикладати, належноаргументуватиосновну думку	4	5-6
	8	Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи	3
	9	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати	1+1 (негруба)
Високий	10	Учень (учениця) самостійнобудуєпослідовний, повний текст, ураховуєкомунікативнезавдання, висловлюєвласну думку, певним чином аргументуєрізні погляди на проблему, робота відзначаєтьсябагатством словника, граматичноюправильністю, дотриманнямстильовоїєдності й виразності тексту	1	3
	11	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю	1 (негруба)	2
	12	Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю	–	1

Обсяг письмового твору

Клас	К-стьсторінок	Клас	К-стьсторінок	Клас	К-сть стр.
5-й	0,5—1,6	8-й	2,0—2,5	10-й	3,0—3,5
6-й	1,0—1,5	9-й	2,5—3,0	11-й	3,0—3,5
7-й,	1,5-2,0			12-й	3,5—4,0

ВИМОГИ ДО ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Рекомендуємовчителям самим визначатиуривкипрозовихтворів (один раз на рік).

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Зарубіжна література

Оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури має здійснюватися за такими вимогами:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
I. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище.
	2	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища.
	3	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя).
II. Середній	4	Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.
	6	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті.
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні ціліснокомплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
ІV. Високий	10	Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал.
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності.
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів зі зарубіжної літератури

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
	2	Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
	3	Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
Середній	4	Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.
	6	Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.
Достатній	7	Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
Високий	10	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.
	11	Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
	12	Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Грамотність
	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Припустимакількістьлексичних, граматичних істилістичних
Початковий	1	Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи	15-16 і більше	9-10
	2	Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення	13-14
	3	Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання	11-12
Середній	4	Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика	9-10	7-8
	5	За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим	7-8
	6	За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції	5-6
Достатній	7	Учень (учениця) самостійностворюєдостатньоповний, зв’язний, з елементамисамостійнихсуджень текст, вдалодобираєлексичнізасоби, але щемаєвдосконалювативміннячітковисвітлювати тему, послідовноїївикладати, належноаргументуватиосновну думку	4	5-6
	8	Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи	3
	9	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати	1+1 (негруба)
Високий	10	Учень (учениця) самостійнобудуєпослідовний, повний текст, ураховуєкомунікативнезавдання, висловлюєвласну думку, певним чином аргументуєрізні погляди на проблему, робота відзначаєтьсябагатством словника, граматичноюправильністю, дотриманнямстильовоїєдності й виразності тексту	1	3
	11	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю	1 (негруба)	2
	12	Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю	–	1

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ПРИРОДОЗНАВСТВА У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

· засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;

· сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень (учениця) з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
	2	Учень (учениця) з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; частково здійснює фенологічні спостереження, виконує прості досліди без опису їх результату
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих із них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи їх результатів в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть
	8	Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть
	9	Учень (учениця) демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання; розв'язує стандартні пізнавальні вправи; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі та вдома, пояснює їх результати
ІV. Високий	10	Учень (учениця) вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; вільно відповідає на запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати
	11	Учень (учениця) логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати
	12	Учень (учениця) виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів 1-11 класів

із основ християнської етики

Під час оцінювання навчальних досягнень школярів із основ християнської етики враховується:

- знання учнями морального вчення Ісуса Христа, змісту Божих Заповідей, ставлення школярів до світу у світлі Біблії, змісту християнського спілкування;

- уміння учнів керуватися в житті Божими Заповідями, моральним ученням Ісуса Христа, усвідомлювати свої вчинки у світлі Біблії, виявляти особистісні моральні християнські чесноти.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень може: · назвати одне-два християнсько-етичних понять, моральних норм.
	2	Учень може: · назвати декілька християнсько-етичних понять теми, моральних норм; · сформулювати моральну оцінку ситуації чи вчинку на рівні "добро" - "зло".
	3	Учень може: · двома-трьома простими реченнями пояснити сутність чи зміст християнсько-етичного поняття; · навести приклади окремих фактів і явищ із моральної практики; · дати власну оцінку окремих фактів і явищ моральної практики (на рівні "добро" - "зло") й пояснити її 1-2 реченнями; · сформулювати правило поведінки за нормою моралі.
ІІ. Середній	4	Учень може: · репродуктивно відтворити (у вигляді 4-6 простих речень) частину матеріалу уроку; · дати пояснення християнсько-етичних понять і термінів уроку; · навести приклади морального та аморального в житті людей; · оцінити прості моральні ситуації та пояснити свою оцінку відповідно до норм моралі; · на елементарному рівні описати ситуацію морального вибору.
	5	Учень може: · відтворити основний зміст навчального матеріалу уроку, відповідаючи на запитання вчителя; · визначити окремі ознаки християнсько-етичних понять; · проаналізувати ситуацію за питаннями вчителя, підручника; · за допомогою вчителя співвіднести ситуацію конкретних вчинків з відповідними нормами моралі й висловити оцінне судження.
	6	Учень може: · у цілому самостійно відтворити матеріал теми; · охарактеризувати подію, ситуацію, явище з точки зору моральних критеріїв; · правильно вживати християнсько-етичні поняття й пояснювати їх на прикладах; · використовуючи приклади з історії та літератури, висловити просте оцінне судження про відповідність чи невідповідність поведінки моральним нормам.
ІІІ. Достатній	7	Учень може: · у цілому послідовно, самостійно відтворити матеріал теми; · демонструвати розуміння християнсько-етичної термінології; · дати загальну характеристику християнсько-етичних феноменів (сутність, прояви, ознаки, приклади); · аналізувати християнсько-етичні судження й навести приклади їх підтвердження чи спростування; · розповісти про деякі події Старого та Нового Заповіту; · обґрунтувати власну думку, моральну оцінку прикладом.
	8	Учень може: · значною мірою самостійно опанувати матеріал уроку; · розповідати про християнсько-етичні моральні цінності, застосовуючи необхідні поняття й терміни; · аналізувати відповідні явища і ситуації суспільного життя, визначаючи ознаки моральної поведінки у світлі християнських моральних цінностей; · моделювати прості ситуації морально-етичного змісту й пропонувати шляхи їх розв’язання; · добирати 1-2 аргументи на підтвердження висловлених учителем чи поданих у підручнику християнсько-етичних висновків; · може знайти необхідні цитати в Біблії.
	9	Учень може: · оперувати основним навчальним матеріалом, подаючи його в узагальненому та деталізованому вигляді; · самостійно аналізувати християнсько-етичні моральні цінності й робити власні висновки; · обґрунтовувати власні судження й оцінки за допомогою власних прикладів і аргументів; · самостійно працювати з текстом Святого Письма; · систематизувати та узагальнювати набуті знання.
ІV. Високий	10	Учень може: · самостійно опрацювати матеріал уроку за підручником; · моделювати морально-етичні ситуації, пропонувати шляхи їх розв’язання й пояснювати їх; · самостійно розв’язати ситуацію морального вибору й пояснити свій вибір, спираючись на християнсько-етичні категорії; · самостійно оцінити моральні явища; · з незначною допомогою учителя працювати з іншими джерелами інформації християнсько-етичного змісту (Біблія, релігійні образи, фото, художній текст, усна розповідь); · орієнтуватися в біблійних текстах Старого та Нового Завіту.
	11	Учень може: · вільно викладати навчальний матеріал в усній та письмовій формі відповідно до завдання; · самостійно здобути нескладну інформацію християнсько-етичного змісту з інших, крім підручника й розповіді вчителя, джерел; · пояснити зміст понять і категорій християнської етики, застосувати їх для аналізу нових ситуацій, зокрема з власного життя; · висловити й обґрунтувати свої думки, оцінки щодо духовно-моральних цінностей суспільного життя; · закінчити знайомий прослуханий текст зі Святого Письма за його початком.
	12	Учень може: · послідовно й логічно викладати навчальний матеріал, застосовуючи й пояснюючи християнсько-етичні поняття та терміни; · виявляти творчий підхід у розв’язанні ситуативних завдань, оперуючи набутими знаннями й уміннями; · моделювати ситуації морально-етичного змісту, проявляючи гнучкість і мобільність, здатність попереджувати й вирішувати конфлікти; · оцінити рівень власної підготовки та підготовки інших учнів із предмету; · встановлювати міжпредметні зв'язки християнської етики з іншими предметами: історією, літературою, музикою, живописом; · підготуватись до уроку, використавши власні джерела інформації: Святе Письмо, релігійні книги й часописи.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З ГЕОГРАФІЇ

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання. При цьому важливо використовувати під час вивчення географії мотиваційний потенціал для учнів: авансування успіху, спонукання до самоаналізу, самооцінки, самопiзнання, інтенсифікація того змісту навчального матеріалу, який має особистісне значення для учнів.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:

• правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання географічної та картографічної термінології;

• ступінь самостійності відповіді;

• логічність, доказовість у викладенні матеріалу;

• ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

Початковий рівень навчальних досягнень характеризується фрагментарним володінням учнем навчальним матеріалом. Учень може розпізнавати окремі географічні об’єкти, намагається давати їм визначення, за допомогою вчителя знаходить їх на карті.

Середній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень може відтворити (повторити) інформацію, тобто володіє знаннями-копіями. Він розуміє основний матерiал, за допомогою вчителя визначає поняття і закономірності, частково пояснює взаємозв’язки у природі та суспільстві, використовує картографічний матеріал. У процесі виконання практичних робіт правильно використовує джерела знань. Спостерігаючи за природними та суспільними явищами, виділяє лише окремі їх особливості.

Достатній рівень навчальних досягнень передбачає, що учень достатньо володіє програмовим навчальним матеріалом, самостійно виправляє допущені помилки, підтверджує свої знання відповідними аргументами, здатен застосовувати здобуті знання на практиці. Правильно відбирає джерела необхідних знань для розв’язання проблем у типових ситуаціях. Здатний вести спостереження за природними та суспільними явищами.

Високий рівень навчальних досягнень передбачає вичерпну, правильну відповідь, повне розкриття змісту понять, закономірностей і географічних взаємозв’язків, підтверджує їх прикладами. Учень грамотно і творчо використовує картографічні матеріали та інші джерела знань, вміє робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності; правильно проводить спостереження, оформлює та аналізує їх результати.

Тематичне оцінювання з географії проводиться у різних формах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична робота на семестр є обов’язковою. Такою письмовою роботою може виступати й практична робота, якщо дата її проведення збігається з датою тематичної атестації.

Вчитель має право виставляти бали за тему без додаткового опитування (письмової роботи) тим учням, що мають достатню кількість поточних оцінок, а також якщо отримана таким чином оцінка задовольняє учня. При цьому поточне

оцінювання, у разі його застосування вчителем, має відігравати заохочувальну, стимулюючу та діагностичну функції.

Перед початком вивчення чергової теми усі учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, якщо воно проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних робіт та інших практичних завдань, то їх виконання є обов’язковою попередньою умовою для тематичної атестації, звісно, якщо мова не йде про тривалу хворобу дитини, яка завадила їй опанувати матеріал. Відпрацювання практичних робіт, які учень пропустив без поважних причин, вважаємо за недоцільне (відповідно, атестація учнів проводиться без їх урахування).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з географії

Рівень	Бал	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
навчальних
досягнень
учнів
	1	Учень розрізняє окремі географічні явища чи об’єкти (гори і
		рівнини, суходіл і океан, село і місто, галузь і т. д.) та з
		допомогою вчителя знаходить їх на карті
	2	Учень за допомогою вчителя відтворює окремі факти на
I.		елементарному	рівні,	розрізняє	один	або	декілька
Початковий		запропонованих географічних об’єктів та з допомогою вчителя
		намагається знайти їх на карті
	3	Учень у деяких випадках дає нечіткі характеристики географічних
		об’єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може
		самостійно розрізнити окремі географічні поняття
	4	Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке
		визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя.
		Називає, відповідно до теми конкретного уроку, компоненти
		географічної оболонки та складові господарства; повторює за
		зразком практичну роботу; під час відповіді намагається
		користуватися географічною картою
	5	Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття
		причинно-наслідкових зв’язків, описує географічні об’єкти чи
II. Середній		явища за типовим планом. Намагається робити висновки без
		підтвердження їх прикладами; частково володіє обов’язковою
		географічною номенклатурою
	6	Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою
		уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у
		відповідності з його викладом у підручнику. З допомогою вчителя
		виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними
		прикладами.

8 Учень засвоїв основні уявлення, поняття і категорії географічної науки про Землю та господарську діяльність людини. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну у часі. Вміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов’язкову географічну номенклатуру

9 Учень на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв’язки в природі і господарстві; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

₁₀ Учень усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять та може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

₁₁Учень має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє

ІV. Високий	працювати з рекомендованими вчителем джерелами географічної
	інформації; на високому рівні аналізує та використовує
	картографічну інформацію

12 Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями у межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки

і узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
1	2	3
I. Початковий	1	Учень упізнає деякі хімічні елементи і може назвати їх (на побутовому рівні)
	2	Учень описує деякі хімічні елементи за певними ознаками
	3	Учень має фрагментарні уявлення з предмета навчання (обізнаний з деякими хімічними поняттями)
II. Середній	4	Учень знає окремі факти, що стосуються хімічних елементів, може відтворити їх з допомогою вчителя
	5	Учень відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя, дає визначення деяких понять
	6	Учень самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя може порівнювати хімічні елементи
III. Достатній	7	Учень самостійно може відтворювати фактичний і теоретичний навчальний матеріал, уміє класифікувати хімічні елементи
	8	Учень виявляє розуміння основоположних хімічних теорій і фактів, уміє наводити приклади на підтвердження цього
	9	Учень володіє навчальним матеріалом і застосовує знання у стандартних ситуаціях, уміє узагальнювати й систематизувати надану інформацію, робити висновки
IV. Високий	10	Учень володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює взаємозв’язок між явищами. Здатний до самостійного використання інформації згідно з поставленим завданням
	11	Учень володіє глибокими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє аналізувати додаткову інформацію
	12	Учень має системні знання з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі й у проблемних ситуаціях, може самостійно оцінювати явища, пов'язані з речовинами та їх перетвореннями

Критерії оцінювання практичних робіт

Початковий рівень	Учень знає правила безпеки під час проведення практичних робот; виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом учителя
Середній рівень	Учень складає приклади з допомогою вчителя, самостійно виконує окремі хімічні досліди, дотримуючись інструкції; описує хід виконання дослідів
Достатній рівень	Учень самостійно виконує практичну роботу згідно з інструкцією; описує спостереження
Високий рівень	Учень виконує хімічний експеремент, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; робить поетапні спостереження; складає звіт, що містить обгрунтовані висновки. Виконує експерементальні задачі за власним планом

Критерії оцінювання розв'язування задач

Початковий рівень	Розв'язування задач не передбачає
Середній рівень	Учень складає скорочену умову задачі, робить обчислення лише за готовою формулою
Достатній рівень	Учень наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій, розв'язує задачу користуючись алгоритмом
Високий рівень	Учень самостійно визначає тип задачі і раціонально розв'язує її. Може розв'язувати комбіновані задачі

Біологія

При оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з біології враховується:

– рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури;

– обсяг відтворення знань, рівень розуміння навчального матеріалу;

– самостійність суджень, систематизація та глибина знань;

– дієвість знань, уміння застосовувати їх у практичній діяльності з метою розв’язування практичних задач;

– уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

– рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях 1 і 2.

Таблиця1

Рівні
навчальних	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
досягнень

	1	Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого
	1	зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти
		зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти

		Учень (учениця) за допомогою вчителя або			з	використанням підручника
	2	(робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить
Початковий		елементарні приклади біологічних об'єктів

		Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з
	3	використанням	підручника	(робочого зошита)		характеризує окремі	ознаки
	3	біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної

		відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки

		Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального
	4	матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику
		загальних ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки

		Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст
		навчального матеріалу; характеризує загальні			ознаки біологічних об’єктів, дає
		визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом,
	5	допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за
Середній		допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх
		результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і
		задачі

		Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає
		на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у
	6	підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та
		функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за
		зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі

		Учень (учениця) самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу,
Достатній	7	використовуючи	необхідну	термінологію; розкриває суть біологічних			понять,
Достатній	7	допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні

		об‘єкти та явища; виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати;

Рівні
навчальних Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
досягнень

з допомогою вчителя формулює висновки

Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні

8 об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно-наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом

	Учень (учениця) вільно відтворює навчальний		матеріал та	відповідає на
	поставлені запитання; аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює
	причинно-наслідкові зв’язки; самостійно	розв’язує	типові біологічні вправи		і
9	задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє
9	працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами,

	визначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує
	прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно--
	ціннісне ставлення до живої природи

	Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал				у
	межах програми; розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді
	прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам				з
10 визначенням подібності й відмінності;		аналізує, систематизує, узагальнює,
	встановлює причинно-наслідкові зв’язки;	використовує знання		у нестандартних
	ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних
	ціннісних орієнтацій

Високий

Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику

11 біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень

Учень (учениця) виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує

^{Високий} ¹²додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань

Оцінювання лабораторних і практичних робіт

При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

– обсяг виконання завдань роботи;

– наявність помилок, їх кількість;

– оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних об’єктів, охайність тощо);

– для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);

– для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;

– рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

Таблиця 2

Рівні
навчальних	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
досягнень

	1	Учень (учениця)		за допомогою вчителя		або з	використанням		підручника
	1	(робочого зошита)		розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти
		(робочого зошита)		розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти

		Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням							підручника
	2	(робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить
Початковий		елементарні приклади біологічних об'єктів

		Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з
	3	використанням підручника			(робочого зошита)		характеризує окремі ознаки
	3	біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної

		відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки

		Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального
	4	матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику
		загальних ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки

		Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст
Середній		навчального матеріалу; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів, дає
Середній		визначення	окремих		біологічних	понять,		описує	біологічні
		визначення	окремих		біологічних	понять,		описує	біологічні
	5	об’єкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та
		описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні
		дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості
		типові біологічні вправи і задачі

		Учень/учениця самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал,
		відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що
	6	наведені у	підручнику; у		цілому правильно		вживає	біологічні терміни;
	6	характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з

		незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і
		задачі

		Учень/учениця самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу,
		використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять,
Достатній	7	допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює
		біологічні об‘єкти та явища; виконує прості біологічні дослідження та описує
		їх результати; з допомогою вчителя формулює висновки

Рівні
навчальних Бали		Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
досягнень

	Учень/учениця самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на
	поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні
8	об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними;
	пояснює причинно-наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних
	ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись алгоритмом

	Учень/учениця вільно відтворює навчальний матеріал				та відповідає на
	поставлені	запитання;	аналізує інформацію,	за	допомогою	вчителя
	встановлює причинно-наслідкові зв’язки; самостійно				розв’язує	типові
9	біологічні	вправи і задачі;	використовує знання	у стандартних ситуаціях;
9	виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками,

	таблицями, атласами, визначниками, натуральними біологічними об’єктами та
	їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати;
	виявляє емоційно-ціннісне ставлення до живої природи

Учень/учениця логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з

10 визначенням подібності й відмінності; аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно-наслідкові зв’язки; використовує знання у нестандартних ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій

Учень/учениця виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну

характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й

Високий відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно-наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень

Учень/учениця виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та

використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань

Критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I.Початковий		Аудіювання*
	1	Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	2	Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
	3	Учень/учениця розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.
II.Середній	4	Учень/учениця розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал.
	5	Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.
	6	Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.
III.Достатній	7	Учень/учениця розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	8	Учень/учениця розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію.
	9	Учень/учениця розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні.
IV.Високий	10	Учень/учениця розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності.
	11	Учень/учениця розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації.
	12	Учень/учениця без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні.
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу;
		Читання*
Початковий	1	Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався.
	2	Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався..
	3	Учень/учениця уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався..
Середній	4	Учень/учениця уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	5	Учень/учениця уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
	6	Учень/учениця уміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал.
Достатній	7	Учень/учениця уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру.
	8	Учень/учениця уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.
	9	Учень/учениця уміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки.
Високий	10	Учень/учениця уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями.
	11	Учень/учениця уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами.
	12	Учень/учениця уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності.
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
Говоріння*
Початковий	1	Учень/учениця знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	2	Учень/учениця знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки.
	3	Учень/учениця використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки.
Середній	4	Учень/учениця уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору.
	5	Учень/учениця уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
	6	Учень/учениця упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно.
Достатній	7	Учень/учениця уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них.
	8	Учень/учениця уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє у відповідності з комунікативним завданням використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
	9	Учень/учениця уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, у відповідності з комунікативним завданням використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок.
Високий	10	Учень/учениця уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності з комунікативним завданням, не допускає фонематичних помилок.
	11	Учень/учениця уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці у відповідності до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок.
	12	Учень/учениця уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами.
*Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Письмо*

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень	Грамотність
			Припустима кількість орфографічних помилок	Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок
Початковий	1	Учень/учениця уміє писати вивчені слова. допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок.	8	9
	2	Учень/учениця уміє писати вивчені словосполучення.	6	9
	3	Учень/учениця уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно насичений.	6	8
Середній	4	Учень/учениця уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту.	6	6
	5	Учень/учениця уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо	4-5	5
	6	Учень/учениця уміє написати коротке повідомлення/ листа за зразком у відповідності до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо.	4-5	5
Достатній	7	Учень/учениця уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком у відповідності до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	4	4
	8	Учень/учениця уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	3
	9	Учень/учениця уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо.	3	2
	10	Учень/учениця уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури у відповідності до комунікативного завдання використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо.	2	1
Високий	11	Учень/учениця уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо).	1-2
Високий	12	Учень/учениця уміє надати в письмовому вигляді інформацію у відповідності з комунікативним завданням, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури.

* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Іноземна мова»

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності (відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1).

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:

· враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;

· відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;

· розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;

· уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;

· враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).

· оцінювати об’єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· розпізнавати імена та описи людей;

· розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;

· розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;

· сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;

· розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· співвідносити слова з їх значеннями;

· знати і використовувати функціональні фрази;

· читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;

· читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;

· розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;

· писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· описувати картинки короткими фразами і реченнями;

· описувати події та об’єкти з опорою на картинку.

Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, «активні» завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об’єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-2 класів НУШ.

Метою оцінювання учня в першому класі є:

формування впевненості в собі, в своїх можливостях;

відзначення будь-якого успіху;

акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

запобігання виробленню страху помилки;

виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНФОРМАТИКИ

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий	1	Учень (учениця): засвоїв знання у формі окремих фактів; з допомогою вчителя або з використанням підручника розпізнає і називає окремі інформаційні об'єкти; знає та дотримується правил безпечної поведінки під час роботи в комп’ютерному класі.
	2	Учень (учениця): розпізнає та виділяє інформаційні об‘єкти, пояснює свій вибір та може фрагментарно відтворити знання про них; з допомогою вчителя фрагментарно виконує окремі навчальні завдання та практичні роботи на комп’ютері, допускає помилки.
	3	Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу (менше половини); відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; навчальні завдання виконує фрагментарно за значної допомоги вчителя; потребує постійної активізації та допомоги; способи навчальнопізнавальної діяльності (практичні і розумові уміння і навички) застосовує на рівні копіювання зразка способу діяльності.
Середній	4	Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу (більше половини); у відповідях може допускати помилки; за значної допомоги вчителя виконує навчальні завдання, допускає помилки; має елементарні, нестійкі навички роботи на комп’ютері; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичні роботи, потребує детального кількаразового їх пояснення, допускає помилки.
	5	Учень (учениця): самостійно, але не повно, відтворює значну частину навчального матеріалу; ілюструє розуміння базових понять інформатики прикладами з підручника або пояснення вчителя, відповідає на окремі запитання; з допомогою вчителя виконує навчальні завдання з частковим поясненням, допускає помилки; за детальною інструкцією і з допомогою вчителя виконує практичні роботи, не вміє пояснити свої дії, допускає помилки.
	6	Учень (учениця): самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, відповідь будує у засвоєній послідовності, ілюструє її власними прикладами; з частковою допомогою вчителя виконує навчальні завдання з достатнім поясненням, допускає помилки; має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп’ютері; способи навчальнопізнавальної діяльності застосовує за зразком у подібній ситуації; потребує стимулювання й значної допомоги вчителя, коли працює самостійно.
Достатній	7	Учень (учениця): самостійно відтворює основний навчальний матеріал з окремими неточностями, застосовуючи необхідну термінологію, вміє наводити власні приклади на підтвердження певних тверджень; пояснює та обґрунтовує способи виконання навчальних завдань, аналізує отриманий результат, робить неповні висновки з допомогою вчителя, використовує різні джерела відомостей для виконання навчального завдання; практичні роботи на комп’ютері виконує самостійно за інструкцією; самостійно виправляє вказані вчителем помилки.
Достатній	8	Учень (учениця): відтворює засвоєний навчальний матеріал в іншій послідовності, не порушуючи логічних зв'язків, інтерпретує та деталізує питання, ідентифікує терміни та поняття; з незначною допомогою вчителя визначає спосіб розв’язування навчального завдання, частково аргументує свої міркування; самостійно знаходить необхідні відомості, систематизує та узагальнює їх; самостійно виконує навчальне завдання, знаходить та виправляє допущені помилки. має стійкі практичні навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері; самостійно виконує практичні роботи, що відповідають вимогам навчальної програми, аналізує одержані результати, швидко й оперативно виправляє помилки.
Достатній	9	Учень (учениця): вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; самостійно формулює мету виконання навчального завдання, добирає форми представлення результату та необхідні відомості; аргументовано обирає раціональний спосіб виконання навчального завдання, самостійно виконує навчальні завдання з несуттєвими помилками, знаходить та виправляє допущені помилки.
Високий	10	Учень (учениця): системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання;робить логічні висновки, обґрунтовує свою думку, висуває припущення; виконує різні типи навчальних і життєвих завдань (як типових, так і нестандартних, творчих) під опосередкованим керівництвом учителя, розробляє алгоритм виконання запропонованого навчального завдання, пропонує нові шляхи розв’язування навчальних завдань; знаходить додаткові джерела відомостей, використовує запропоновані схеми класифікації для структурування відомостей та даних, порівнює і зіставляє відомості з кількох джерел, уміє стисло і логічно подавати узагальнену інформацію; самостійно приймає рішення, прогнозує наслідки власної поведінки за незначної допомоги дорослих.
	11	Учень (учениця): логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах навчальної програми з інформатики; обґрунтовано відповідає на запитання; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; раціонально використовує комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням даних, їх пошуком, зберіганням, поданням і передаванням; розуміє мету власної навчальної діяльності та самостійно визначає завдання для її досягнення, вміє виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези
	12	Учень (учениця): має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальної програми з інформатики, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно планує особисту навчальну діяльність та оцінює її результати, уміє приймати рішення, швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих, застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

ВИМОГИ ДО ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Рекомендуємовчителям самим визначатиуривкипрозовихтворів (один раз на рік).

Зарубіжна література

Оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури має здійснюватися за такими вимогами:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
I. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище.
	2	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища.
	3	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя).
II. Середній	4	Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.
	6	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті.
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні ціліснокомплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
ІV. Високий	10	Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал.
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності.
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості.

Основи здоров'я. Критерії оцінювання навчальних досягнень

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З ОСНОВ ЗДОРОВ'Я

При оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з основ здоров'я враховуються знання та дотримання школярами правил збереження власного життя та здоров'я й оточуючих.

Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:

· підвищення рівня знань про здоров'я й безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров'я;

· набуття навичок, що сприяють фізичному, соціальному, духовному та психічному здоров'ю;

· позитивне ставлення до здорового способу життя.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) за допомогою вчителя може назвати окремі поняття, що стосуються здоров'я та безпеки життєдіяльності
	2	Учень (учениця) має уявлення про елементарні поняття здорового способу життя й безпечної поведінки. За допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) відтворює окремі факти навчального матеріалу
	3	Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) фрагментарно відтворює елементарні поняття про здоровий спосіб життя. Під керівництвом і контролем учителя епізодично виконує практичні дії, що формують безпечну поведінку. Повторює оцінні судження інших без достатнього осмислення
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) дає визначення окремих понять; частково характеризує ознаки здоров'я та безпечної поведінки; за допомогою вчителя виконує елементарні практичні дії, пов'язані з формуванням здорового способу життя й безпечної поведінки
	5	Учень (учениця) самостійно дає визначення окремих понять; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) відтворює навчальний матеріал, характеризуючи ознаки здоров'я, шляхи та методи його зміцнення та збереження життя. За допомогою інструкції та консультації вчителя, виконує практичні дії, пов'язані з формуванням здорового способу життя й безпечної поведінки. Повторює почуті від інших найпростіші оцінні судження про здоровий спосіб життя й безпечної поведінки
	6	Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал; за допомогою вчителя розв'язує прості типові навчальні ситуаційні задачі; характеризує окремі ознаки здоров'я, наводить прості приклади дій про збереження здоров'я. За допомогою інструкції та консультації вчителя виконує практичні дії, пов'язані з формуванням життєвих навичок здорового способу життя й безпечної поведінки. Пояснює найпростіші оцінні судження про здоровий спосіб життя й безпечної поведінки
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) загалом самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть понять; розв'язує прості типові ситуаційні задачі. Характеризує ситуації, що містять загрозу й потребують практичних дій. Висловлює окремі оцінні судження про стан здоров'я, поведінку в різних ситуаціях, свою та інших, міжособистісні стосунки
	8	Учень (учениця) самостійно відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну характеристику явищам і процесам, які характеризують здоров'я. Визначає засоби, які необхідно використовувати у виконанні практичних дій. Обґрунтовує свої оцінні судження про здоровий спосіб життя й безпечної поведінки, спираючись на предметні знання та усталені норми
	9	Учень (учениця) відтворює інформацію, відповідає на поставлені запитання; самостійно розв'язує стандартні ситуаційні завдання; пояснює зміст і послідовність операцій, що входять до складу практичних дій; за допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові зв'язки, робить нечітко сформульовані висновки; свідомо приймає рішення; володіє навичками самоконтролю
ІV. Високий	10	Учень (учениця) обґрунтовано відповідає на запитання, передбачені навчальною програмою курсу; самостійно аналізує та розкриває суть явищ і процесів, що характеризують здоровий спосіб життя; узагальнює, систематизує, установлює причинно-наслідкові зв'язки; користується джерелами додаткової інформації. За допомогою вчителя розв'язує нестандартні ситуації; виконує практичні дії щодо здорового способу життя й безпечної поведінки, формулює висновки про конкретну оздоровчу діяльність; свідомо користується правилами здорового способу життя й безпечної поведінки. Висловлює оцінні судження про стан здоров'я власного й інших, поведінку свою та інших, міжособистісні стосунки
	11	Учень (учениця) логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал в межах навчальної програми курсу; самостійно аналізує й розкриває закономірності явищ і процесів, що характеризують здоровий спосіб життя й безпечної поведінки, їх сутність; установлює й обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; аргументовано переконує в необхідності виконання дій щодо здорового способу життя й безпечної поведінки; самостійно користується джерелами додаткової інформації. Аналізує та обґрунтовує оцінні судження про стан здоров'я власного й інших, наслідки своїх дій, поведінку свою та інших
	12	Учень (учениця) свідомо відтворює й розуміє навчальну інформацію за програмою курсу; може вести дискусію з конкретного питання здорового способу життя й безпечної поведінки з використанням знань суміжних програм; самостійно оцінює та характеризує різноманітні явища та процеси, які розкривають сутність здорового способу життя й безпечної поведінки; самостійно користується різними джерелами інформації, у тому числі й рекомендованими вчителем. Розв'язує проблемні завдання; має здоров'язберігаючі життєві навички; вибирає безпечний варіант розв'язання нестандартної ситуації; визначає мету своїх дій і знаходить альтернативні та вибирає й обґрунтовує оптимальні шляхи її досягнення; оцінює тимчасові та довгострокові наслідки вибраного варіанту; робить обґрунтовані висновки. Виявляє особисту позицію щодо здорового способу життя й безпечної поведінки. Обґрунтовує цінність набутих знань і сформованих розумових і практичних умінь і життєвих навичок для власного здоров'я

Оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних балів, різних видів навчальних робіт (лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Під час тематичного оцінювання з фізики мають бути враховані результати навчальних досягнень учнів із трьох напрямів:

— рівень володіння теоретичними знаннями;

— рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);

— рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.

Проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається, хоча логічним буде проведення контрольної роботи, короткочасної самостійної роботи, усного заліку тощо по закінченні вивчення теми чи її частини.

Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять), кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення, умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належати: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Учитель має право незначні за обсягом теми об’єднати для проведення тематичного оцінювання. Якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин, доцільно проводити декілька тематичних оцінювань.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестровий бал у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових (скоригованих) балів. При виставленні семестрових і річних балів слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення лише річного балу. Семестрові та річні роботи, як окремі підсумкові роботи, не проводяться. Скоригований річний бал не може бути нижчим за річний. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться.

Із метою недопущення перевантаження учнів та раціонального використання часу інші контрольні роботи (заміри, діагностичні роботи тощо), що організовуються керівництвом навчального закладу, мають проводитися під час запланованих вчителем письмових робіт і містити завдання лише з теми, яка вивчається. У таких випадках учитель позбавляється необхідності проводити повторні письмові роботи. Річні контрольні роботи за весь курс навчання у даному класі дирекція навчального закладу має право проводити, якщо наказом по закладу передбачено повторення навчального матеріалу в кінці ІІ семестру.

Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.08.2011 № 996 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти".

Орієнтовні вимоги оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями

Рівні навчальних досягнень	Бали	Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень
I. Початковий	1	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»
	2	Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо
	5	Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається
	6	Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)
III. Достатній	7	Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)
	8	Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки
	9	Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок
IV. Високий	10	Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети
	11	Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання
	12	Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати природні явища і робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів при розв'язуванні задач

Початковий рівень (1-3 бали)	Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні чи астрономічні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії
Середній рівень (4 - 6 балів)	Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя
Достатній рівень (7 - 9 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку
Високий рівень (10 - 12 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні лабораторних і практичних робіт

Початковий рівень (1-3 бали)	Учень (учениця) називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення
Середній рівень (4 - 6 балів)	Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки
Достатній рівень (7 - 9 балів)	Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок
Високий рівень (10 - 12 балів)	Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження. Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування.

Оформлення та оцінювання лабораторних робіт здійснюється в окремому зошиті, який повинен зберігатися в кабінеті фізики протягом навчального року. Дозволяється для цього виду експериментальної навчальної діяльності учнів використовувати спеціальні зошити на друкованій основі, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Зокрема, для 7-9 класів вийшли друком такі зошити для лабораторних робіт і експериментальних досліджень: «Фізика. Зошит для лабораторних робіт» (авт. Ф.Я.Божинова, О.О.Кірюхіна, видавництво «Ранок»), «Зошит для лабораторних робіт і експериментальних досліджень» (авт. В.В. Гудзь, видавництво «Мандрівець»), «Зошит для лабораторних робіт з фізики» (авт. В.Я. Левшенюк, А.Б. Трофімчук).

Якщо учень (учениця) не була присутня на уроці під час виконання лабораторної роботи, то доцільність її відпрацювання визначає сам вчитель.

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

— через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;

— через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

— організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов’язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.

Вимоги до перевірки зошитів регламентуються листом Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів із природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах від 27.12. 2000 р. № 1/9 – 529. Потрібно звернути увагу на такі моменти:

- у семестрі має бути не менше однієї письмової (контрольної) роботи з фізики, яка може бути оформлена як в окремо заведеному зошиті для контрольних та самостійних робіт або інших видів діагностичної діяльності (наприклад, фізичних диктантів тощо), так і на окремих аркушах паперу. Учитель може використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф МОН;

- кожен учень повинен мати не менше 2-х зошитів (для класних і домашніх робіт; лабораторних робіт (практикуму));

- контрольні (письмові) роботи можуть виконуватися як в окремому зошиті, так і на окремих аркушах;

- зошити (аркуші) для письмових і лабораторних робіт мають зберігатися у кабінеті фізики, а в разі відсутності такого – в учителя протягом навчального року.

- бал за ведення робочих зошитів у класний журнал не виставляється.

В умовах активного впровадження системи зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів учителям слід пожвавити роботу з відпрацювання в школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом та контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів. Для цього можна використовувати, наприклад, посібник для підсумкового контролю та самоконтролю з фізики видавництва «Мандрівець» (автори Гудзь В.В., Заклевський О. Я.).

Тести однаковою мірою надаються до використання не лише при здійсненні підсумкового контролю, а й можуть стати в нагоді під час поточного оцінювання.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З МАТЕМАТИКИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які безпосередньо підлягають оцінюванню, належать:

теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

знання, що стосується способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язування навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:

І – початковий рівень, коли у результаті вивчення навчальних навчального матеріалу учень:

називає математичний об’єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ – середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ – достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє виконувати математичні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) який йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

1V – високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

Оцінювання здійснюється в системі тематичного контролю знань, коли бали виставляються за вивчення окремих тем, розділів та під час державної атестації.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО (ТЕМАТИЧНОГО) ОЦІНЮВАНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Рівні
навчальних	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень
учнів
	1	Учень: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів
		(символів, виразів, геометричних фігур тощо), вмиливши його серед інших;
		читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
І.Початковий		зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).
І.Початковий	2	Учень: виконує однокрокові дії з числами, найпростішими виразами;
	2
		впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір.
	3	Учень: співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх
		суттєвими властивостями;
		за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
	4	Учень: відтворює означення математичних понять і Формулювання тверджень;
		формулює деякі властивості математичних об’єктів;
		виконує за зразком завдання обов’язкового рівня.
	5	Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил
ІІ. Середній		виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
ІІ. Середній		розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим
		поясненням.
	6	Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил
		виконання математичних дій власними прикладами;
		самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;
		записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.
	7	Учень: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для
		розв’язування завдань у знайомих ситуаціях;
		знає залежності між елементами математичних об’єктів;
		самостійно виправляє вказані йому помилки;
		розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.
ІІІ. Достатній	8	Учень: володіє визначеним прогримаю навчальним матеріалом;
ІІІ. Достатній		розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
		частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань.
	9	Учень: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
		самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;
		виправляє допущені помилки;
		повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень;
		розв’язує завдання з достатнім поясненням.
	10	Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми,
		зокрема, учень:
		усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені
		програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням;
		під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно
		використовує їх;
		розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.
IV. Високий	11	Учень: вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування,
		переконливо аргументує їх;
		самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
		використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
		знає передбачені програмою основні методи розв’язування завдання і вміє їх
		застосовувати з необхідним обґрунтуванням.
	12	Учень: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу
		розв’язування математичної проблеми;
		вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
		здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.

Застосування формувального оцінювання реалізує такі освітні завдання:

Підтримання бажання вчитися та прагнути до макимально можливих результатів.

Сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів.

Формування в учнів упевненості в собі.

Формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок. Усвідомлення ними, що власні помилки – це шлях до успіху.

Забезпечення постійного зворотнього зв’язку щодо сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу на кожному етапі уроку (щоб вчитель бачив, чого досягли учні, де роблять помилки).

Здійснення діагностування особистісного розвитку та навчально ї діяльності учнів на кожному з етапів навчання.

Шляхи формувального оцінювання

1. Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учнів.

2. Аналіз учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів результатів їхніх діагностичних робіт.

3. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів.

4. Оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками.

Три НЕ (чого не можна робити вчителю при формувальному оцінюванні)

1. Робота вчителя в початковій школі – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.
2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики.
3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочок, квіточок, сонечок, хмарок) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти заборонено.

За результатами формувального оцінювання заповнюється свідоцтво досягнень двічі на рік (у жовтні перша частина, у травні – перша і друга частини). Вчителі у Свідоцтві досягнень фіксують інформацію про навчальних поступ учня протягом року з усіх предметів згідно з очікуваними результатами, визначеними освітньою програмою та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Свідоцтво досягнень заповнюється у двох екземплярах , підписується батьками, вчителем. Одна завірена копія залишається у особовій справі учня, а інша залишається у батьків. Свідоцтво досягнень потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та структурований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1146 від 16 вересня 2020 року

Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів третіх і
четвертих класів Нової української школи

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688), пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами), Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304, та з метою визначення вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи, що додаються.

2. Встановити, що Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 року № 1222 (із змінами), не застосовуються до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів 3-го класу.

3. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.

4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

Т. в. о. Міністра Сергій Шкарлет

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
від 16.09.2020 № 1146

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів третіх і четвертих класів Нової української школи

Метою Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (далі – Методичні рекомендації) є визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх та четвертих класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання).

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Об’єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

· педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

· аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

· самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

· оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

· застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У третьому та четвертому класах рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).

Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Завдання для діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов’язкових результатів навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1). Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Обсяг діагностичних робіт визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).

Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмета.

Письмові діагностичні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Оцінювання діагностичних робіт здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання, визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Під час проведення підсумкового (тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання (додаток 2).

Наскрізні уміння позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги». Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Під час заповнення свідоцтва досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд. Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу
«Українська мова та читання» (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі)

Підсумкове оцінювання у третіх-четвертих класах з української мови та літератури, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених з урахуванням обов’язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Учитель самостійно визначає, що саме підлягає оцінюванню на певному етапі навчання і розробляє завдання для діагностичної роботи або використовує матеріали інших колег, матеріали з друкованих джерел чи інтернету. Кількість діагностичних робіт також визначається самим учителем, але обов’язково узгоджується з кількістю діагностичних робіт з інших предметів, аби уникнути емоційного перевантаження учнів.

Рекомендується передбачити тематичне оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень для третього та четвертого класу відповідно.

Йдеться про такі групи загальних результатів:

· взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

· сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

· висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

· досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік: на 6-7 тижнях навчання, на 14-15 тижнях навчання, на 25-26 тижнях навчання, на 33-34 тижнях навчання. Використання комплексних тестів дозволяє об’єктивно відстежувати учнівський поступ і, при цьому, зменшити кількість діагностичних робіт, розглядаючи діагностичну роботу на 14-15 тижнях навчання одночасно і як роботу для тематичного оцінювання, і для семестрового оцінювання. Так само діагностична робота на 33-34 тижнях є роботою і для тематичного, і для річного оцінювання.

Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо. Інші письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Іноземна мова»

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:

· враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;

· відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;

· розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· розпізнавати імена та описи людей;

· розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;

· розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;

· сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;

· розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· співвідносити слова з їх значеннями;

· знати і використовувати функціональні фрази;

· читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;

· читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;

· розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;

· писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

· описувати картинки короткими фразами і реченнями;

· описувати події та об’єкти з опорою на картинку.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Математика»

Діагностичні роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт, хоча з деяких тем може бути застосовано усну форму.

Зміст завдань для діагностичних робіт з математики має розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу. Такі завдання спрямовані на перевірку володіння учнями:

· математичною грамотністю,

· уміння здійснювати системну математичну діяльність,

· уміння застосовувати математику у конкретних життєвих ситуаціях.

Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв’язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій: обчислення усно чи письмово, розв’язання простих рівнянь, формулювання логічних висновків з математичних припущень, виконання простих математичних операцій у символьній формі, складання маршрутів реальних чи віртуальних подорожей, зчитування математичної інформації з таблиць, діаграм, графіків, схем, аналіз даних тощо).

Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Приклад бланку оцінювання наведено в додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводяться комплексні діагностичні роботи наприкінці кожної теми, враховується сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, дослідження, експерименту,

Найкращим форматом діагностичної роботи курсу «Я досліджую світ» є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов’язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс (обсяг інтегрованого курсу визначається освітньою програмою та відповідним навчальним планом).

Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання учнів, визначені відповідною навчальною програмою.

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено. Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Один з можливих форматів бланку оцінювання такої діагностичної роботи наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій. Бланки зберігаються в учнівському портфоліо та враховуються під час семестрового та річного оцінювання.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Інформатика»

При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдань. З метою реалізації практичної спрямованості курсу, комп'ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Деякі вміння передбачають отримання конкретного оцінюваного результату діяльності (створений інформаційний продукт, збережений файл, здійснений пошуковий запит, складений алгоритм, впорядкована послідовність тощо). Учитель також здійснює спостереження за процесом виконання цих робіт, діагностуючи рівень навчальних досягнень стосовно окремих результатів навчання (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). Деякі результати навчання потребують проведення опитування або діагностичної бесіди з учнями з метою з’ясування рівня володіння поняттями.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво»

Для оцінювання рівня досягнень учнів з предметів освітньої галузі «Мистецтво» не передбачено проведення діагностичних робіт. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та спостереження вчителя за формуванням загальної естетичної компетентності учнів.

Об'єктами оцінювання є:

· здатність учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати художньо-образний зміст творів мистецтва, висловлювати власне естетичне ставлення;

· уміння й навички з практичної художньої діяльності, досвід самостійної та колективної творчості;

· обізнаність у сфері мистецтв – знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців;

· вдосконалення навичок самопрезентації та самовираження в процесі художньо-творчої діяльності.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів
з навчального предмета «Фізична культура»

Оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів з предмета «Фізична культура» здійснюється з урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.

Результати діяльності школярів оцінюються в усіх організаційних формах фізичного виховання, що утворюють систему фізичного виховання в конкретній школі та підвищують рівень фізичної культури учнів. Характеристика результатів навчання з предмета «Фізична культура» подається в узагальненому вигляді за кожною групою загальних умінь, визначених Державним стандартом початкової освіти. Орієнтовні вимоги до оцінювання, зазначені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, конкретизуються вчителем фізичної культури з урахуванням вихідного рівня підготовленості учнів, їх фізичних можливостей та вікових особливостей, а також матеріально-технічного забезпечення школи.

Генеральний директор
директорату шкільної освіти А. О. Осмоловський

Вимоги до контролю та оцінювання навчальних

досягнень учнів 4 класів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів здійснюється вербально з предметів: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання».

Оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою здійснюється з предметів: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

УКРАЇНСЬКА МОВА

4 клас

Зведений перелік робіт з підсумкової перевірки,

які проводяться в 4 класі з мови

	4 клас
Вид перевірки
Вид перевірки	І	ІІ
	сем.	сем.
Читання*	–	–

Списування	1	1

Диктант	1	2
Перевірка мовних знань і вмінь	1	2

Письмовий переказ	1	–
Діалог (усно або письмово)**	1
Підсумкова контрольна робота/	–	1
Державна підсумкова атестація
Загальна кількість перевірок	5	6
за семестр

*у 4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках літературного читання;

** форма перевірки діалогу (усно або письмово) – за вибором учителя.

Списування і диктант є основними формами перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Норми оцінювання списування та диктанту

Рівень
навчальних	Бали		Кількість помилок
досягнень	Бали		Кількість помилок
досягнень
учня/учениці
Початковий	1	17 і більше

	2	14-16 помилок
	2	14-16 помилок
	3	11-13 помилок

Середній	4	8-10 помилок

	5	5-7 помилок

	6	1	негруба та 4 грубих помилки
Достатній	7	2	негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
	8	2	негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі
	8	помилки
		помилки
	9	1	негруба та 1 груба помилки
Високий	10	2	негрубі помилки
	11	1	негруба помилка
	12	––

Вимоги до формування змісту та оцінювання тестової роботи з перевірки мовних знань і вмінь у 4 класі

№		Види завдань				Кількість	Кількість	Максимальна
з/п						завдань	балів за	кількість
							кожне	балів
							правильно
							виконане
							завдання
1.	Завдання закритого типу, які					4	1 бал	4 бали
	передбачають вибір одного із
	запропонованих трьох варіантів
	відповідей
2.	Завдання	відкритоготипу,			що	4	2 бали*	8 балів
	виконуються		без	опори	на	(1з яких
	запропоновані варіанти відповідей (на					творче)
	встановлення		відповідності;		на
	встановлення			правильної
	послідовності; з короткою відповіддю:
	самостійне утворення форм слова,
	добір слів за певною ознакою тощо; з
	розгорнутою		відповіддю творчого
	характеру:		побудова	речень,
	продовження		тексту,	висловлення
	власної думки тощо)
	Разом					8	-	12 балів

* якщо завдання виконано частково, то учневі зараховується 1 бал.

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

4 клас

Подані показники є орієнтиром для розвитку темпу читання, а не перевірки та оцінювання. Вони можуть бути використані для організації само-та ваємоперевірки учнями темпу читання, а також одержання вчителем фактичного матеріалу для вибудовування стратегії організації роботи учнів на уроках.

Кількісні показники темпу читання вголос

(для розвитку темпу читання)

Клас	І семестр	ІІ семестр
4	80-85 сл/хв	90-95 сл/хв

Вимоги до завдань для поточної письмової перевірки

досвіду читацької діяльності в 4 класі

Показники	Обізнаність з колом		Практичне засвоєння			Уміння працювати з
досвіду	дитячого читання		літературознавчих			літературним твором,
читацької				понять		дитячою книжкою,
діяльності						довідковою літературою
учнів
Тип,	2 завдання закритого		2 завдання закритого			1 завдання закритого типу,
кількість	типу	які	типу які передбачають			що оцінюється 1 балом;
	передбачають	вибір	вибір	одного	із

завдань та	одного			із	запропонованих трьох				1 завдання відкритого типу
кількість	запропонованих				варіантів		відповідей		на встановлення правильної
балів за	трьох		варіантів		по 1 балу за кожне				послідовності,		що
виконання	відповідей по 1 балу				або	1	завдання		оцінюється 2	балами;
кожного	за кожне				відкритого		типу	на	1 завдання відкритого типу
	або	1	завдання		встановлення				з короткою відповіддю, що
	відкритого		типу	на	відповідності,			що	оцінюється 2	балами;
	встановлення				оцінюється 2 балами				1 завдання з розгорнутою
	відповідності,			що					відповіддю	(творче),	що
	оцінюється 2 балами								оцінюється 2	балами

Орієнтовний розподіл поточної перевірки уміння читати напам’ять

	4 клас
Вид поточної перевірки
Вид поточної перевірки	І	ІІ
	сем.	сем.
Читання напам’ять	3	3
віршованих текстів
Читання напам’ять	1уривок з	1 уривок з
прозових текстів	казки	оповідання
	(35-40 слів)	(35-40 слів)

Якість читання творів напам’ять визначають за такими вимогами:

правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;

виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння

виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності;

дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці,

а також наголошування слів). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується.

Підсумкова перевірка і підсумкове оцінювання

Зведений перелік робіт для підсумкових перевірок, які проводяться в 4 класі з літературного читання

				4 клас
	Вид перевірки
	Вид перевірки		І		ІІ
			сем.		сем.
Навичка читання вголос (усно). Контрольні			1		1
роботи№4і№8
Навичка читання мовчки (письмово).			1		1
Контрольні роботи № 2 і № 6
Аудіювання	(письмово).	Контрольні	1		1
роботи у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2 класі №
1,№2,№5,№6
Усний переказ прочитаного твору (усно).			1		-
Контрольна робота № 3
Робота з літературним твором (письмово).			-		1
Контрольна робота № 7

Підсумкова контрольна робота/ Державна	–	1
підсумкова атестація
Загальна кількість перевірок за семестр	4	5

Контрольні роботи з перевірки навичок читання вголос, читання мовчки, аудіювання, усного переказу літературного твору і роботи з літературним твором як окремі роботи здійснюється за тими ж вимогами, що і поточна перевірка цих навичок.

Вимоги до формування змісту та оцінювання

комбінованої роботи в 4 класі

(з перевірки сформованості навички читання мовчки та завдань до тексту

для перевірки розуміння змісту прочитаного, уміння працювати з текстом, творчого на побудову висловлювання власної думки за змістом прочитаного)

№		Види завдань		Кількість	Кількість	Максимальна
з/п				завдань	балів за	кількість
					кожне	балів
					правильно
					виконане
					завдання
1.	Текст (незнайомий учням) для			1	4 бали*	4 балів
	самостійного читання з обсягом: у 3
	класі – 250-310 слів; у 4 класі – 330-
	390слів.Кількістьслів,які
	потребують пояснення – не більше 2.
	Речення у тексті не мають містити
	більше 12 слів. Стиль тексту –
	художній
2.	Завдання до тексту для перевірки			6	1 бал	6 балів
	розуміння його змісту і вміння
	працювати з текстом
3.	Творче	завдання:	письмове	1	2 бали***	2 бали
	висловлення власної думки до змісту
	прочитаного тексту: в 3 класі – 2-3
	речення, в 4 класі – 4-5 речень****
	Разом			8	-	12 балів

Критерії оцінювання навчальних досягнень

здобувачів освіти початкових класів з математики

4 клас

(Наказ МОН України від 05.08.2016р. № 948 )

1. Письмові роботи (самостійні, підсумкові та контрольні)

Рівні
навчальних	Бали	Критерії оцінювання
досягнень	Бали	навчальних досягнень учнів
досягнень		навчальних досягнень учнів
учнів

	1	Учень (учениця) виконує роботу частково; допускає в
	1	роботі 9 і більше помилок.

І	2	Учень (учениця) допускає в роботі 8 грубих помилок, або
Початковий	2	правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих
Початковий		та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих.
		та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих.

	3	Учень (учениця) допускає в роботі 7 грубих помилок; 6
	3	грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих.
		грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих.

	4	Учень (учениця) допускає в роботі 6 грубих помилок; 5
	4	грубих та 2 негрубих; 4 грубих та
		3 – 4 негрубих
II
II	5	Учень (учениця) допускає в роботі 5 грубих помилок, або
Середній	5	правильно виконує ½ запропонованих завдань; 4 грубих
		та 1-2 негрубих; 3 грубі та 3-4 негрубі помилки

	6	Учень (учениця) допускає в роботі 4 грубі помилки; 3
	6	грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки
		грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки

	7	Учень (учениця) допускає в роботі 3 грубі помилки; 1
	7	грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки
		грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки

ІІІ	8	Учень (учениця) допускає в роботі 2 грубі помилки, або
ІІІ		правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і
Достатній		правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і
Достатній		2 негрубі помилки
		2 негрубі помилки

	9	Учень (учениця) допускає в роботі 1 грубу помилку; 2
	9	негрубі помилки
		негрубі помилки

	10	Учень (учениця) допускає в роботі 1 негрубу помилку,
	10	або 2-3 виправлення
ІV		або 2-3 виправлення

	11	У роботі -1-2 виправлення
Високий	11	У роботі -1-2 виправлення

	12	Робота в повному обсязі виконана правильно й охайно

2. Оцінювання математичних диктантів, усного рахунку, роботи за картками, роботи в групах, мозковий штурм, тестові завдання оцінюються за формулою:

Кі-сть правильних відповідей * 11 балів / кі-сть завдань = кі-сть балів

3. Оцінювання письмових робіт, що складаються з двох задач

		Рівень	Критерії оцінювання

Початковий			Хід розв’язання однієї з задач правильний, але розв’язання
		(1-3 бали)	не завершено (або неправильно виконані обчислення), а
			друга задача розв’язана неправильно.
			друга задача розв’язана неправильно.

		Середній	Одна задача розв’язана правильно, а хід розв’язування другої
	(4-6 балів)		задачі неправильний;
			Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 3-4
			Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 3-4
			помилки в обчисленні.

Достатній			Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 2
	(7-9 балів)		помилки в обчисленні.

		Високий	Учень правильно розв’язав обидві задачі. Допускається 1
(10-12 балів)			негруба помилка, або 1-2 охайні виправлення.

Грубі помилки:

^üобчислювальні помилки в завданнях;

^üпомилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;

^üнеправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

^üнезакінчене розв'язання задачі чи прикладу;

^üневиконане завдання (не приступив до його виконання);

^üнезнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

^üневідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;

^üневідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним

параметрам завдання.

Негрубі помилки:

^üнераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами

^üнеправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;

^üнеправильне чи неграмотне стилістично або за змістом формулювання відповіді задачі;

^üнеправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

^üне закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення

^üпомилки в записах математичних термінів, символів;

^üвідсутність відповіді в завданні або помилки у записі відповіді.

(Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.)

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З МАТЕМАТИКИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які безпосередньо підлягають оцінюванню, належать:

знання, що стосується способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

І – початковий рівень, коли у результаті вивчення навчальних навчального матеріалу учень:

за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО (ТЕМАТИЧНОГО) ОЦІНЮВАНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

Рівні
навчальних	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
досягнень
учнів
	1	Учень: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів
		(символів, виразів, геометричних фігур тощо), вмиливши його серед інших;
		читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
І.Початковий		зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).
І.Початковий	2	Учень: виконує однокрокові дії з числами, найпростішими виразами;
	2
		впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір.
	3	Учень: співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх
		суттєвими властивостями;
		за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
	4	Учень: відтворює означення математичних понять і Формулювання тверджень;
		формулює деякі властивості математичних об’єктів;
		виконує за зразком завдання обов’язкового рівня.
	5	Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил
ІІ. Середній		виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
ІІ. Середній		розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим
		поясненням.
	6	Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил
		виконання математичних дій власними прикладами;
		самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;
		записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.
	7	Учень: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для
		розв’язування завдань у знайомих ситуаціях;
		знає залежності між елементами математичних об’єктів;
		самостійно виправляє вказані йому помилки;
		розв’язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень.
ІІІ. Достатній	8	Учень: володіє визначеним прогримаю навчальним матеріалом;
ІІІ. Достатній		розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
		частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань.
	9	Учень: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
		самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;
		виправляє допущені помилки;
		повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень;
		розв’язує завдання з достатнім поясненням.
	10	Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми,
		зокрема, учень:
		усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені
		програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням;
		під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно
		використовує їх;
		розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.
IV. Високий	11	Учень: вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування,
		переконливо аргументує їх;
		самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
		використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
		знає передбачені програмою основні методи розв’язування завдання і вміє їх
		застосовувати з необхідним обґрунтуванням.
	12	Учень: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу
		розв’язування математичної проблеми;
		вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
		здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів

із зарубіжної літератури

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.
	2	Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.
	3	Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).
Середній	4	Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.
	6	Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.
Достатній	7	Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.
Високий	10	Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.
	11	Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.
	12	Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Грамотність
	Бали	Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів	Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок	Припустимакількістьлексичних, граматичних істилістичних
Початковий	1	Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи	15-16 і більше	9-10
	2	Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення	13-14
	3	Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання	11-12
Середній	4	Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика	9-10	7-8
	5	За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим	7-8
	6	За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції	5-6
Достатній	7	Учень (учениця) самостійностворюєдостатньоповний, зв’язний, з елементамисамостійнихсуджень текст, вдалодобираєлексичнізасоби, але щемаєвдосконалювативміннячітковисвітлювати тему, послідовноїївикладати, належноаргументуватиосновну думку	4	5-6
	8	Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи	3
	9	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати	1+1 (негруба)
Високий	10	Учень (учениця) самостійнобудуєпослідовний, повний текст, ураховуєкомунікативнезавдання, висловлюєвласну думку, певним чином аргументуєрізні погляди на проблему, робота відзначаєтьсябагатством словника, граматичноюправильністю, дотриманнямстильовоїєдності й виразності тексту	1	3
	11	Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю	1 (негруба)	2
	12	Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю	–	1

Обсяг письмового твору

Клас	К-сть стр.	Клас	К-сть стр.	Клас	К-сть стр.
5-й	0,5—1,6	8-й	2,0—2,5	10-й	3,0—3,5
6-й	1,0—1,5	9-й	2,5—3,0	11-й	3,0—3,5
7-й,	1,5-2,0			12-й	3,5—4,0

ВИМОГИ ДО ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Рекомендуємовчителям самим визначатиуривкипрозовихтворів (один раз на рік).

Зарубіжна література

Оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури має здійснюватися за такими вимогами:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
I. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище.
	2	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища.
	3	Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя).
II. Середній	4	Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст.
	5	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.
	6	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті.
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.
	8	Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
	9	Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні ціліснокомплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.
ІV. Високий	10	Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал.
	11	Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності.
	12	Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ДИСЦИПЛИН ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ЦИКЛУ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

· формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

· розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

· формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;

· розширення естетичного досвіду, умінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

· здатність учнів сприймати, розуміти й відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

· уміння й навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

· обізнаність у сфері мистецтв - елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

· загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва
І. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні, небагатослівно характеризує їх, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності
	2	Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння й навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні
	3	Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним і словниковим запасом
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань і спеціальної музичної термінології на практиці задовільне
	5	Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо конкретну словесну, понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий
	6	Учень (учениця) здатний сприймати і відтворювати основну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок про прослухану чи виконану музику
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни в музичній діяльності учня
	8	Учень (учениця) уміє сприймати та виконувати музичні твори, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією при аналізі музичних явищ
	9	Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору й художньо-образному оформленні своїх роздумів про прослухану музику; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал
ІV. Високий	10	Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях, при використанні спеціальної музичної термінології, а також під час виконання музичних творів, у більшості випадків уміє обґрунтовано довести свою думку про музичні явища, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Указані неточності може виправляти самостійно
	11	Учень (учениця) володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, уміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання в музичній діяльності
	12	Учень (учениця) має глибокі, ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори, застосовувати асоціативні зв'язки між музичними творами, творами інших мистецтв і життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну музичну термінологію в роздумах, висновках та узагальненнях про прослуханий чи виконаний твір, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття та світовідчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з візуального (образотворчого) мистецтва
І. Початковий	1	Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та вміння у творчій художній діяльності
	2	Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички у практичній діяльності, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку
	3	Учень (учениця) здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в основному розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань і термінологічного запасу на практиці задовільне
	5	Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу, але не завжди вміє сприймати та відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий
	6	Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, має достатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; виявляє знання й розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки про сприймання творів образотворчого мистецтва
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) може відтворити різні візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня
ІІІ. Достатній	8	Учень (учениця) вміє сприймати й репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації
	9	Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу й художньо-образному оформленні своїх роздумів про оцінку творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал
ІV. Високий	10	Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може довести свою точку зору на художні явища у процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Указані неточності може виправляти самостійно
	11	Учень (учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв і життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності
	12	Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв і життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального мистецтва в роздумах, висновках та узагальненнях про сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення в розвитку світопізнання та світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу "Мистецтво"
І. Початковий	1	Учень (учениця) розуміє лише незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення
	2	Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв)
	3	Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво)
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності окремих суджень)
	5	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень)
	6	Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя)
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації)
ІІІ. Достатній	8	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями та термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації)
	9	Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди використовує адекватно; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинене (формулюються окремі висновки, узагальнення)
ІV. Високий	10	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинене, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв і життєвих явищ
	11	Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки та твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) і відповідних життєвих явищ
	12	Учень (учениця) має глибокі, міцні та системні знання тематичного матеріалу в межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв'язки

Оцінювання умінь мовленнєвої діяльності З ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

– тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові звязки;

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань та варіанти відповідей на кожне запитання, після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначаються так:

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з двома варіантами відповідей для неспоріднених мов, з трьома – для споріднених
7–9-й	12 запитань з чотирма варіантами відповідей	12 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначаються так:

У варіанті ІІ-А

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
Клас	художнього стилю		інших стилів
5-й	300–400 слів	3–4 хвилин	200–300 слів	2–3 хвилин
6-й	400–500 слів	4–5 хвилин	300–400 слів	3–4 хвилин
7-й	500–600 слів	5–6 хвилин	400–500 слів	4–5 хвилин
8-й	600–700 слів	6–7 хвилин	500–600 слів	5–6 хвилин
9-й	700–800 слів	7–8 хвилин	600–700 слів	6–7 хвилин

У варіанті ІІ-Б

Клас	Обсяг та час звучання текстів, що належать до
Клас	художнього стилю		інших стилів
5-й	200–250 слів	2–2,5 хвилин	100–150 слів	1–1,5 хвилин
6-й	250–300 слів	2,5–3 хвилин	150–200 слів	1,5–2 хвилин
7-й	300–350 слів	3–3,5 хвилин	200–250 слів	2–2,5 хвилин
8-й	350–400 слів	3,5–4 хвилин	250–300 слів	2,5–3 хвилин
9-й	400–450 слів	4–4,5 хвилин	300–350 слів	3–3,5 хвилин

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіанті ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

–використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

–аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи	варіант І	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	6–7 реплік	5–6 реплік	4–5 реплік
6-й	7–8 реплік	6–7 реплік	5–6 реплік
7-й	8–10 реплік	7–8 реплік	6–7 реплік
8-й	10–12 реплік	8–9 реплік	7–8 реплік
9-й	12–14 реплік	9–10 реплік	8–9 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування;

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіанті ІІ-А усний переказ та твір перевіряються впродовж усіх років навчання.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

Класи	варіант ІІ-А		варіант ІІ-Б
Класи	Переказ	твір	переказ	твір
5-й	+	–	–	–
6-й	+	–	–	–
7-й	–	+	+	–
8-й	–	+	+	–
9-й	–	+	+	–

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

А) П е р е к а з.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно визначається так:

Клас	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	60–80	–
6-й	80–100	–
7-й	100–120	50–60
8-й	120–140	60–70
9-й	140–160	70–100

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу:

у варіант ІІ-А – 2–4 хвилини,

у варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.

Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	0,3–0,5	–
6-й	0,5–0,75	–
7-й	–	0,3–0,5
8-й	–	0,5–0,75
9-й	–	0,75–1,0

Б)Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору, а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали.

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів, укладене в жанрі та стилі відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг письмового твору орієнтовно визначається так:

Клас	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	–	–
6-й	–	–
7-й	0,5–0,75	–
8-й	0,75–1,0	–
9-й	1,0–1,25	–

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні передусім оцінюють його зміст.

За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, враховуючи при цьому якість мовного оформлення, зокрема відповідність орфоепічним, лексичним та граматичним нормам, правильність інтонування речень, стилістичну доречність використання мовних засобів. Це здійснюється без підрахування помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації в усному мовленні помилок різних типів.

За письмове висловлювання ставлять також одну оцінку.

У варіанті ІІ-А у 5–6 класах оцінюють лише зміст переказу чи твору, у 7–9 класах – зміст та мовне оформлення.

У варіант ІІ-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.

У тому разі, коли оцінюється як зміст, так і мовне оформлення, оцінка є середнім показником набраних балів за зміст і мовне оформлення роботи. Наприклад, якщо учень за зміст письмової роботи одержав 12 балів, а за її мовне оформлення – 8, то підсумковою оцінкою за цей вид діяльності має бути 10 балів. Якщо загальна сума балів не ділиться без залишку, то підсумковим балом є ціле число більше з двох чисел.

Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи (варіант II-Б), то помилки у мовному оформленні виправляються, але не враховуються при виведенні підсумкового балу. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх у проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу, а також усного/письмового твору оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

При оцінюванні грамотності письмових переказів та творів враховуються:

– помилки, що порушують лексичні та граматичні (морфологічні, словотворчі та синтаксичні) норми;

– помилки, що порушують стилістичну єдність тексту;

– орфографічні та пунктуаційні помилки.

Критерії оцінювання грамотності творчих письмових робіт.

Варіант ІІ-А

Бали

Кількість помилок

орфографічних, пунктуаційних

лексичних, граматичних, стилістичних

понад 18

17-18

15-16

10-11

13-14

11-12

9-10

8-9

7-8

5-6

3+1(негруба)

6-7

1+1(негруба) – 2

1(негруба)

Результати перевірки в учнівській роботі можуть бути позначені так: 8/6, де спочатку вказано кількість орфографічних та пунктуаційних помилок – 8 (наприклад, 4 орфографічні та 4 пунктуаційних), що відповідає балові 7; далі вказується кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок – 6 (наприклад, 2 лексичні, 2 морфологічні, 1 синтаксична, 1 стилістична), що відповідає балам 7,8,9.

Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію (у нашому прикладі це 7) додають вищий з трьох балів, яких заслуговує робота з такою кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок (у нашому прикладі це 8). Разом: 7+8 = 14.

Ділимо суму на 2 (відповідно до двох категорій помилок) і одержуємо бал за мовне оформлення . У тому разі, коли число не ділиться на 2 без залишку, беремо більше з двох чисел. Наприклад: поділивши 15 на 2, ставимо бал 8.

В окремих випадках може бути таке, що в учнівській роботі є велика кількість орфографічних і пунктуаційних помилок, але майже немає лексичних, граматичних і стилістичних помилок. У такому разі загальна (висока) оцінка за грамотність знижується на два бали. Наприклад, якщо у роботі є 17 орфографічних і пунктуаційних, 1 лексична чи граматична, 1 стилістична помилки, то загальна оцінка буде 6, але ми знижуємо до 4 балів.

Якщо ж у роботі майже немає орфографічних та пунктуаційних помилок, але дуже багато помилок інших видів, то загальна (низька) оцінка за грамотність підвищується на два бали. Наприклад, якщо у роботі немає орфографічних і пунктуаційних помилок, але є 8 лексичних чи граматичних помилок та 4 стилістичні помилки, то загальна оцінка буде 6, а ми підвищуємо до 8.

III. Читання

Читання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу:

у варіанті ІІ-А – 70–100 слів за хвилину;

у варіанті ІІ-Б – 60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.

Читання вголос оцінюється за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю, нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється:

У варіанті ІІ-А – в 5–9 класах;

у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після одного / двох прочитувань (для ІІ-А / ІІ-Б варіантів):

– тему прослуханого тексту;

– фактичний зміст;

– причинно-наслідкові зв’язки;

– основну думку висловлювання;

– тип і стиль мовлення висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений учнями на читання – з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так:

Класи	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5–6-й	6 запитань з трьома варіантами відповідей	не перевіряється
7–9-й	12 запитань з трьома варіантами відповідей	6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання повинні стосуватися фактичного змісту тексту, його основної думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті ІІ-А для контрольної перевірки читання мовчки пропонуються: в 5–6 класах – тексти, що належать до художнього стилю; в 7–9 класах – тексти, що належать не тільки до художнього, а й до інших стилів.

У варіанті ІІ-Б контрольна перевірка здійснюється у 7–9 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу.

Клас	варіант ІІ-А		варіант ІІ-Б
	обсяг текстів, що належать до
	художнього стилю	інших стилів	художнього стилю
5-й	300–360 слів	–	–
6-й	360–420 слів	–	–
7-й	420–480 слів	300–360 слів	360–420 слів
8-й	480–540 слів	360–420 слів	420–480 слів
9-й	540–600 слів	420–480 слів	480–540 слів

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом, і швидкість читання.

4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.

Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки, правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Класи	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
5-й	90–180	–
6-й	100–200	–
7-й	110–220	90–180
8-й	120–240	100–200
9-й	130–260	110–220

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

Оцінювання знань з мови та мовних умінь

Оцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для правильного використання мовних одиниць.

У варіанті ІІ-А перевіряють певне коло знань з мови та мовні вміння:

– розпізнавати вивчені мовні явища;

– групувати, класифікувати;

– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння (див. вказані для варіанту ІІ-А, за винятком перших двох пунктів).

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті ІІ-А орієнтовно два з них мають стосуватися розпізнавання мовних одиниць, а чотири – їх побудови, реконструювання, використання.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

У варіанті ІІ-А в 5–6 класах використовують у першому семестрі контрольне списування, в другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 7–9 класах використовують у першому семестрі зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання.

Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний для учнів певного класу.

Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та слухового диктантів (кількість слів у тексті).

У варіанті ІІ-А

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	55–65	50–60	–
6-й	65–75	60–70	–
7-й	–	70–80	60–70
8-й	–	80–90	70–80
9-й	–	90–100	80–90

У варіанті ІІ-Б

Клас	Списування	Зорово-слуховий диктант	Слуховий диктант
5-й	50–60	–	–
6-й	60–70	–	–
7-й	70–80	60–70	–
8-й	80–90	70–80	–
9-й	–	80–90	70–80

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процесі списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання

Бали	Кількість помилок
Бали	варіант ІІ-А	варіант ІІ-Б
1	понад 17	Понад 19
2	16 –1 7	18-19
3	14-15	17-16
4	12-13	15-14
5	10-11	13 -12
6	8-9	10-11
7	6-7	8-9
8	4-5	6-7
9	2 +3 (одна з них негруба)	4–5
10	2 - (одна з них негруба) –	2–3
11	1	2 (одна з них негруба)
12	1 (негруба)	1(негруба)

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Семестрове оцінювання

Виведення семестрового балу здійснюється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.

Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів

працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

Для варіанта ІІ-А

Параметри Перевірки	Клас, семестр
	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Знання з мови та мовні вміння	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Аудіювання	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Говоріння: Діалог	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
усний переказ	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
усний твір	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
Читання: Вголос	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
Мовчки	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Письмо: Списування	1	–	1	–	–	–	–	–	–	–
зорово-слуховий диктант	–	1	–	1	1	–	1	–	1	–
слуховий диктант	–	–	–	–	–	1	–	1	–	1
письмовий переказ	–	1	–	1	–	–	–	–	–	–
письмовий твір	–	–	–	–	–	1	–	1	–	1
Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал
	3	10	3	10	3	10	3	10	3	10

Для варіанта ІІ-Б

Параметри Перевірки	Клас, семестр
	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
	I	II	I	II	I	II	I	II	I	II
Мовні вміння	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Аудіювання	–	1	–	1	–	1	–	1	–	1
Говоріння: Діалог	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
усний переказ	–	1*	–	1*	–	–	–	–	–	–
усний твір	–	–	–	–	–	1*	–	1*	–	1*
Читання: Вголос	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*	–	1*
Мовчки	–	–	–	–	–	1	–	1	–	1
Письмо: Списування	1	1	1	1	1	–	1	–	–	–
зорово-слуховий диктант	–	–	–	–	–	1	–	1	1	–
слуховий диктант	–	–	–	–	–	–	–	–	–	1
письмовий переказ	–	–	–	–	–	1	–	1	–	1
Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал
	3	7	3	7	3	9	3	9	3	9

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

З УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР

Головною метою вивчення предметів „Українська література", „Зарубіжна література в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі основні завдання:

· формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

· виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність одночасно з принциповим нонконформізмом, здатністю формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, прагнення мати ніким не нав'язане світобачення, не бути об'єктом маніпуляцій, зберігати й примножувати кращі національні традиції, не сприймати культу сили й переваги матеріальних цінностей над духовними;

· навчати школярів сукупності відомостей про вершинні явища українського та світового літературного процесу, загальні закономірності його перебігу від найдавніших часів до сьогодення;

· давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

· відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу й інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням задуму й стилю автора, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

· навчати школярів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

· розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо);

· формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

· відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;

· прищеплювати школярам високий естетичний смак.

Об'єктом вивчення в курсах української та зарубіжної літератури та літератур національних меншин є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне

читання окремих творів або їх фрагментів тощо. Теоретичні аспекти вивчення твору при цьому слід розглядати не як самоціль, а як один із засобів визначення своєрідності його поетики. На уроках української літератури та літератур національних меншин учні працюють з текстами, написаними мовою оригіналу, на уроках зарубіжної літератури - з літературними творами, перекладеними українською мовою, а за умови готовності школярів - мовою оригіналу.

Моніторинг і оцінювання результативності навчання належать до найважливіших аспектів навчального процесу і значною мірою визначають його якість. На уроках літератури домінантною формою навчання і здійснення контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і до якого учнів залучає вчитель, спонукаючи розмірковувати, робити узагальнення і висновки, висловлювати власні думки, оцінювати. Під час такого оцінювання обов'язковим має стати контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з української та зарубіжної літератури та літератур національних меншин має здійснюватися за такими критеріями:

Рівні	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
навчальних
досягнень

	1	Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал,
I.		називаючи окремий літературний факт або явище (автора й
Початковий		назву твору, окремих літературних персонажів тощо)

	2	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може
		відтворити фрагмент із нього окремим реченням (називає
		окремі факти з життя та творчості письменника, головних
		персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа
		твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)

	3	Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою
		вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює
		зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні
		жанр твору, упізнає літературний факт за описом або
		визначенням)

	4	Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може
II. Середній		переказати незначну його частину та з допомогою вчителя
		визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні
		відтворює фактичний матеріал

	5	Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його
		частину, знаходить у тексті приклади відповідно до
		сформульованого	завдання,	висловлює	оцінювальне
		судження й доводить його одним-двома аргументами,
		завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення
		літературних термінів

	6	Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати його
		значну частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди,
		уміє формулювати	думки,	називає риси	характеру

		літературних героїв, установлює окремі причинно-наслідкові
		зв'язки, дає визначення літературних термінів за прикладами

7		Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу
ІІІ. Достатній		літературного твору за поданим учителем зразком, наводить
		окремі приклади з тексту

8		Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує
		текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на
		підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти,
		поняття для виконання стандартних навчальних завдань

9		Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками
		комплексного аналізу літературного твору, застосовує теорію в
		конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування
		матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає
		аргументи на підтвердження власних міркувань

10		Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками комплексного
ІV. Високий		аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі
		здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з
		різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та
		творчо використовує дібраний матеріал

11		Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом,
		уміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору,
		використовує засвоєні факти для виконання нестандартних
		завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її
		розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює
		явища літератури та культури, виявляючи власну позицію
		щодо них

12 Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань і вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості

Філія "Підлісецький ЗЗСО І-ІІ ступенів-ЗДО"

Звіт завідувача філії

Документація

У Підлісецькому ЗЗСО І-ІІ ступенів навчаються учні таких сіл : Чижевичі , Вишенька ,Підліски.

Високий

12

Високий

12

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Аудіювання*

IV.Високий

Читання*

Високий

12

Немає коментарів:

Дописати коментар

Повідомити про порушення

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
	1		2	3		4
Українська мова	5		5			7
Іноземна мова	2		3			2
Математика	3		3 1			4
Я досліджую світ	7		7			-
Мистецтво	2			2
Фізична культура	3			3
Я у світі	-		-	-		1
Природознавство	-		-	-		2
Трудове навчання	-		-	-		1
Інформатика	-		-	1		1
Основи здоров'я	-		-	-		1
Разом	17		25			24
Варіативна складова
Християнська етика	1				1
До оплати	17	26				25

Освітні галузі		Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
			5	7		8	9
Мови і літератури		Українська мова	3,5	2,5		2	2
		Українська література	2	2		2	2
		Перша іноземна мова	3	2		2	2
		Друга іноземна мова	2	2		2	2
		Зарубіжна література	2	2		2	2
Математика		Математика	4	-		-	-
		Алгебра	-	2		2	2
		Геометрія	-	2		2	2
Суспільство-знавство		Історія України	1	1		1,5	1,5
		Всесвітня історія	-	1		1	1
		Правознавство	-	-		-	1
Природо-знавство		Біологія	-	2		2	2
		Природознавство	2	-		-	-
		Географія	-	2		2	1,5
		Фізика	-	2		2	3
		Хімія	-	1,5		2	2
Мистецтво		Музичне мистецтво	1			-	-
		Образотворче мистецтво	1			-	-
		Мистецтво	-		-	1
Здоров'я і фізична культура		Фізична культура	3			3
		Основи здоров'я	1	1		1	1
Технології		Трудове навчання	1 1			1
		Інформатика	1	1		2	2

Разом			28,5	26		32,5	29
Варіативна частина
1.	Християнська етика		1	1		0,5	0,5
Всього			29,5	27		33	29,5
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня			26,5	29		30	31,5